Філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного екологічного світогляду - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДослідження розвитку сучасної екологічної ситуації примусило світове співтовариство (зокрема вчених та політиків) зробити висновок, що у порівнянні з будь-якою кризою, яка формує сучасний екологічний стан (наприклад, енергетичною, чи, навіть, продовольчою), найнебезпечнішою є антропологічна, що сутність екологічної кризи полягає у втраті людиною людяності, й визнати, що взаємодія суспільства та природи залежить від світоглядних настанов та принципів, які створюються в процесі практичного та духовного освоєння людиною світу (роботи Е. Світогляд, що формуватиметься на засадах екологічної біоетики (екобіоетики), яка у наш час органічно виокремлюється з біоетики, є саме таким гармонізатором у співіснуванні людства та природи. В процесі історичного розвитку біоетика знайшла своє практичне застосування у медицині (медична біоетика), валеології (валеологічна біоетика), та у сфері розробки й використання новітніх біомедичних технологій (біоетика біомедичних технологій), а в екології (як екобіоетика) - вона не отримала достатнього розвитку. Екологічне знання, впливаючи на світогляд, надає йому екологічної сутності, що змушує людину під час своєї практичної діяльності враховувати її наслідки. Поглиблення екологічної кризи змушує людство переглянути засади своєї діяльності й усвідомити, що першопричиною її виникнення та розвитку є поширеність та пріоритетність техногенних та економічних уподобань.У першому підрозділі «Передумови формування екологічного світогляду у контексті історичного становлення наукового знання» відзначається, що світогляд як соціокультурне явище пройшов довгий історичний шлях змін та трансформацій. Антропоцентричне мислення та відповідна до нього спрямованість діяльності суспільства (особливості яких розглядаються у цьому дослідженні) порушили архітектоніку синергетичних звязків біоенергоінформаційного обміну, що існував споконвічно, і, за законами кругообігу, забезпечував гомеостатичну усталеність духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина», підтримуючи її цілісність та самовідтворення. Виникнення нової форми світосприйняття, яке будується на засадах екобіоетики, уможливлює зміну існуючої спрямованості суспільного мислення та діяльності з антропоцентричної на екобіоетичну (гуманістично-орієнтовану), що й сприяє гармонійному функціонуванню системи «природа-соціум-людина». Другий розділ «Філософсько-методологічний аналіз принципів екологічної біоетики як складових сучасного екологічного світогляду» присвячено вивченню відмінностей техноекономічної та екобіоетичної форм світогляду; розглядаються ціннісні чинники як фактори формування світогляду; аналізуються особливості біоетики як першооснови екобіоетики. Дослідження, виконані в цьому підрозділі, приводять до висновку, що на засадах техноекономічної форми світогляду здійснюється така діяльність, яка, в решті решт, порушує цілісність синергетичних звязків етичних складових духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина», чим сприяє зростанню екологічної кризи.