Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.
Питання про призначення людини, значимість її життя, сенс її діяльності незмінно ставить філософсько-етична думка Нового часу. Питання про сенс життя, що постає перед кожною людиною, що мислить, завжди має минуле - в історичному досвіді, і свою новину - у свідомості і самосвідомості конкретної історії і особистості. У пошуках сенсу життя для людини неприпустимі позиції інших, бо це буде не свій, а чужий сенс. У духовному світі окремого індивіда ці смисли фіксуються у виглядів стійких соціальних стереотипів, якими людина користується, надаючи сенс своїм діям. Сучасні соціологи, філософи, їло досліджують цю проблему, визначають, що зміст сенсу життя є своєрідним відбиттям історичних умов і можливостей реалізації людиною себе.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
