З’ясування механізмів і дискурсивних умов утворення, комунікації і функціонування значень в архітектурі. Питання щодо природи зв’язку архітектури, філософії. Проблема адекватності архітектурного формовиявлення і сфери символічного, а також інтерпретації.
АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукВажливим виглядає і переосмислення «одвічного контракту між філософією і архітектурою» (Ж. Постановка проблеми в такому ключі - філософія і архітектура постмодернізму - має на меті не тільки і не стільки знаходження певних спільних тенденцій і рис обох, скільки акцентування самої можливості виділяти ці спільні риси: йдеться не просто про ‘позичання’ або ‘втілення’ в архітектурі основних тем постмодернізму, а про спільний простір того, що ми називаємо архітектурою, і того, що ми називаємо постмодернізмом. Тшюмі відомі також своїми теоретичними текстами, однак саме тут ми стикаємось з проблемою ‘перенесення’ ідей як такого: прямий шлях від програми до архітектури, яку ми маємо сприймати, читати, інтерпретувати саме згідно із написаним архітекторами супровідним текстом. Реалізація цієї мети потребує формулювання та розвязання таких завдань: огляду різних підходів до проблематики постмодернізму та виділення превалюючих тем, що є спільними як для архітектури, так і для філософії постмодернізму: через конкретизацію і знаходження паралелей із тим, що на перший погляд виглядає далеким або протилежним. зясування механізмів і дискурсивних умов утворення, комунікації і функціонування значень в архітектурі. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ РОБОТИ Є: елементи семіотичного аналізу елементи компаративного аналізу елементи постструктуралізму: принцип онтологізації поняття «тексту» (зокрема «дискурсивності візуального’) принцип «постструктуралістського історизму» принцип «методологічних сумнівів» або децентрації позиції «критичної онтології» принцип «вільносягаючої» інтерпретації та «постмодерністської чуттєвості» для інтерпретацій архітектури та аналізу репрезентативних систем, що утворюють простір. принцип «тілесності свідомості».Є підстави твердити, що і досі архітектуру ми перш за все ‘пізнаєм’ і сприймаємо як власне архітектуру через дію або вплив, який вона на нас має, або враження, яке вона на нас справляє. Тобто архітектуру ми передовсім розглядаємо як «соціокультурну інституцію під назвою ‘архітектура’». Повертаючись до ‘форми’ присутності архітектури відзначимо, що архітектура - це завжди щось більше, ніж будинки та форми діяльності, які орґанізовують ці будинки - ‘фізична присутність’ або репрезентація. У главі 1.3 Дім для архітектури і дім для світу розглядається проблема «структуризуючої подібності’ архітектури і філософії. Якщо прийняти будинок як парадиґму визначення простору, то дістанемо традиційне - ‘архітектура надає притулок’ або ‘створює дім.’ Звідси постулат про те, що ‘архітектура повинна мати смисл’.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
