Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
Термін "суспільство" у філософській, економічній, соціологічний та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення. Кожне таке суспільство є не просто сукупністю людей, а єдиною системою соціальних відносин, цілісним соціальним організмом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних організмів. Це дає підстави вживати для означення таких одиничних конкретних суспільств термін "соціальний організм". Не випадково велика група вчених вважає за неможливе пізнання його законів, пропонує відмовитись від законопошуковості й перейти до опису фактів, зіставлення їх між собою, пояснення суспільства чи системи, факторів, що взаємодіють. Разом з тим суспільство не може бути зведене до простої суми факторів, навіть до їхньої взаємодії.Людство ще не знайшло більш-менш прийнятної і обгрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Суспільне життя - це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності. Свідомий не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання довколишньої дійсності - такий рівень свідомості притаманний навіть тваринному світу, - а й у здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми звязками з ними та з іншими людьми, над собою і своїм духом, заглиблюватись у себе (Х. Ортеги-і-Гассета, постають у якості тих фундаментальних домінант, які відрізняють людину як особливу істоту від іншого живого світу. Таким чином, соціум є особливий спосіб життя особливих істот - людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний звязок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури.Зрозуміти суспільство як обєктивний процес, пізнати закономірності його функціонування, розвитку - це головне завдання соціальної філософії. Вольтер) та французькі матеріалісти XVIII ст. трактували суспільство як форму суспільної угоди, Г. Бентам визначає суспільство як "фіктивне тіло, що складається з індивідуальних осіб, які розглядаються як його складові члени". Г. Зіммель відроджує Платонову ідею про суспільство як засіб реалізації внутрішніх спонук, потреб, мотивів індивідів. Марксистська соціальна філософія суспільство визначає як сукупність історично обумовлених форм спільної діяльності людей.Розглядаючи єдність слова і діла з боку діла, цілком правомірно давати визначення діяльності як умови, засобу, рушійної сили й сутності соціального. Завдяки діяльності людина поборола вихідну, початкову тотожність з природою й піднялась над нею, набувши надприродного статусу і форми свого буття. Діяльністю людина перетворює природу і створює свій особливий світ - культуру. На його думку, діяльність "Я" як чиста самодіяльність, вільна активність створює світ "не-Я" - світ, що оточує людину, світ людської культури. Головне ж лишається сталим: майже в кожній філософській системі соціальність повязується саме з діяльністю, яка розглядається як засіб, умова, рушійна сила й основне джерело формування соціальності.
План
Зміст
Вступ
1. Поняття соціального у філософії. Соціум як історичний процес
2. Суспільство як система і життєдіяльність людини
3. Діяльність як спосіб існування соціального
Список використаної літератури
Список литературы
1. Алексеев Н.Н. Основы философии права. - СПБ: Лань, 2010. - 256 с.
2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Бойченко М.І., Бузький М.П., Табачковський В.Г. Філософія: Підручник для студентів вищих закладів освіти.-Київ: Либідь, 2012. - 406 с.
3. Бичко І.В. та ін. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Київ: Либідь, 2012.
4. Бичко І.В., Бичко А.К., Бузький М.П. та ін. Філософія: Курс лекцій.- 2-е вид. - Київ: Либідь, 2012. - 574 с.
5. Володимир Кондзьолка. Історія середньовічної філософії. - Львів: Світ, 2012.
6. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. - Київ: Наукова думка, 2013.- 286 с.
7. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. - М.: Мысль, 2012. - 524 с.
8. Гоббс Т. Левиафан. Соч. В 2 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 2012. - 678 с.
9. Заїченко Г.А. та ін. Філософія.- Київ: Вища школа, 2012.- 455 с.
10. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії: На вч. посіб. - Х.: Право, 2003. - 352 с.
11. Історія філософії на Україні.- У 3 т.- Т. 1 // В.М. Нічик, В.С. Горський, М.В. Попович, Б.О. Лобовик, В.О. Зоц. - Київ: Наукова думка, 2012.- 399 с.
