Дослідження особливостей культурно історичних витоків філософії Київської Духовної Академії, проблема гуманітарної освіти та її зв’язок з іншими науками. Роль даного закладу в процесі становлення філософської освіти та науки на вітчизняних теренах.
При низкой оригинальности работы "Філософський аналіз представників Київської духовно-академічної філософії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Філософський аналіз представників Київської духовно-академічної філософіїНа відміну від сучасної системи отримання філософської освіти, філософія того часу викладалася виключно у вищих навчальних закладах, опановування дисциплін у духовній школі починалося вже з семінарських класів. Підпорядковуючись загальноосвітнім цілям, вивчення основ філософської пропедевтики, основ з курсу філософії історії, логіки і психології вводило тодішніх семінаристів у коло філософських дисциплін, знайомило з відповідною термінологією, сприяло формуванню світоглядних цінностей. Філософська спадщина Київської Духовної Академії неможлива без славетних імен тих, хто закладав і розвивав традиції філософської культури та освіти на східнословянських теренах. Петро Ліницький - один із найзначніших представників православної духовно-академічної думки, що залишив по собі незамінну творчу спадщину в різних філософських галузях і богословї, ділом доводячи те, що віра і знання, релігія і наука, попри різну ідентичність, є не антагоністами, а довічними, дуальними союзниками на шляху до Істини. Духовно-академічна філософія розуміла сам філософський шлях чистого мислення як піднесення до невичерпної скарбниці Одкровення, знаходячи в ньому ключ до «таємниць про Бога, світ і людину, до яких не лише не доходив людський розум у світі поганському, ні в релігії, ані в філософії, але до яких ніколи не може дійти власними силами» [7, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
