Філософські засади стандартизації вищої освіти - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університеті імені М.П. Науковий керівник - доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АПН України Андрущенко Віктор Петрович, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Вікторов Віктор Григорович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри філософії, соціології державного управління; Захист відбудеться 03.03.2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.16 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Актуальність дослідження стандартизації вищої освіти обумовлена потребами суспільної практики та загальними закономірностями соціокультурної трансформації суспільства, які на початку ХХІ століття значно загострили проблему взаємної адаптації освіти і суспільства. Тому без розвязання протиріч між реальним станом вищої освіти та суспільними вимогами до неї не варто сподіватися на прогресивний поступ ні окремих країн, ні людської цивілізації загалом. Невідповідність між запитами суспільства та реальним станом системи вищої освіти, швидка комерціалізація вищої освіти, наростання регіональних і галузевих відмінностей, зростання кількості різних форм отримання вищої освіти, плюралізм освітніх технологій - все це неминуче веде до збільшення проявів хаосу в освіті, що може, за несприятливих умов, вести до дезадаптації споживачів освітніх послуг. Пронизуючи усю історію становлення вищої освіти як самоорганізованої соціальної системи, процеси упорядкування і нормування сьогодні набувають нової якості, яка отримала назву стандартизація вищої освіти. Особливої гостроти суперечності стандартизації вищої освіти набувають у сучасній Україні, яка має з гідністю увійти до європейського і світового освітнього простору, забезпечити високу якість вищої освіти своїх громадян, одночасно із цим не втративши власного “генотипу” національної освіти.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження стандартизації вищої освіти” - розкрито сутність базових понять дисертації, досліджено різні наукові виміри проблеми стандартизації та сформовано методологічний інструментарій даної роботи. Відтак, удосконалення уявлень про упорядкування та нормування вищої освіти закономірно концептуалізується через поняття стандартизації вищої освіти, яка розуміється як соціально-освітній феномен безперервного становлення і упорядкування системи стандартів вищої освіти за допомогою удосконалення сукупності нормативно-правових документів для їх загального і багаторазового застосування з метою оптимального поєднання вимог суспільства до людей з вищою освітою та можливостями системи вищої освіти щодо задоволення цієї потреби. Засадничою методологічною ідеєю відповідно до синергетичного підходу є переконання, що стандартизація не є чимось “ворожим” самоорганізації, але ж виступає іманентною її складовою, позаяк стандарт - це атрактор вищої освіти, що розглядається як відкрита нерівноважна система. Робиться висновок, що в проблемному полі наукового знання (економіки, педагогіки, соціології, наук з державного управління тощо) можна розглядати теоретичне і методологічне знання сутності стандартизації вищої освіти, але концептуальне знання адекватно може бути пізнане лише філософією освіти. У другому розділі - “Філософські виміри стандартизації вищої освіти” - аналізується історико-філософські, людиновимірні та аксіологічні засади стандартизації вищої освіти.На основі здійсненого аналізу встановлено, що стандартизація вищої освіти входить у законодавче поле України через поняття “стандарт вищої освіти” (Закон України “Про вищу освіту”). Встановлено, що стандартизація забезпечує розумне різноманіття, що в свою чергу формує розумну цілісність системи вищої освіти шляхом обмеження необґрунтовано ліберального ставлення до компонентів вищої освіти, які відтепер детермінуються стандартами вищої освіти. Стандартизація вищої освіти в США має іншу мету, - поступовий відхід від абсолютизованого плюралізму і лібералізму в освіті, покращення управління на рівні федеральної і регіональної влади діяльністю приватними навчальними закладами. Протилежні тенденції спостерігаються в країнах пострадянського простору, які, реформуючи власну вищу освіту шляхом стандартизації, передусім, ставлять за мету подолання жорсткої командно-адміністративної практики управління освітою, її роздержавлення, розвиток приватної вищої освіти при збереженні державних гарантій та державного контролю за якістю надання освітніх послуг.

Основний зміст роботи