Філософські традиції Нового часу - Реферат

бесплатно 0
4.5 61
Ф. Бекон як перший філософ Нового часу, англійський дипломат і політичний діяч. Загальна характеристика філософії Р Декарта, аналіз правил, сприяючих правильній роботі інтелекту. Знайомство з головними особливостями соціально-політичних поглядів Гоббса.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Філософські традиції Нового часу філософ новий час інтелектБекон приділяв: проблематиці науки, знання та пізнання. Вихідним моментом будь-якої пізнавальної діяльності для Бекона були перш за все чуття. Бекон вважав, що значною перешкодою у розвитку справжнього пізнання служать передсуди та забобони, закоренілі, або навіть вроджені уявлення та фікції, які сприяють тому, що світ у нашій свідомості відображається не повністю адекватно. Слова просто ґвалтують розум і все приводять у сумяття, а людей ведуть до численних зайвих суперечок та ідей.

План
Зміст усіх наших знань продукується монадою-духом.

Монади взаємодіють між собою, але між ними існує найтонший звязок, що має джерелом божественну мудрість.

Утворення сукупностей монад не є випадковим. Воно визначене "передвстановленою гармонією". При тому, однак, у кожній з монад потенційно міститься можливість розвитку.

Лейбніц розрізняє два основних типи причин розвитку.

· Причини, що викликають зміни в тілах (зєднання монад), він визначав як причини "діючі". Дія тих причин розуміється в механістичному дусі.

· Причини, які визначають розвиток окремих монад, тобто внутрішні причини їхнього розвитку, він визначав як "цільові" або "фінальні" причини (causa finalis).

Розвиток, який Лейбніц вважає універсальним (він властивий не тільки окремим монадам та їх зєднанням, але й всій нескінченній множині монад), характеризується нескінченним процесом поступових змін, за якими не відбувається виникнення або загибелі у буквальному значенні слова. Якісні зміни у розвитку Лейбніц пояснював різним рівнем розвитку монад. Кожна з монад містить в собі як все своє майбутнє, так й все своє минуле.

Лейбніц значно сприяв розвитку логіки. Логіку він розумів як науку про "всі можливі світи" (на відміну від філософії, яка є наукою про цей дійсний світ). В ряді моментів він передбачав деякі принципи сучасної логіки. Однак його ідеї були забуті й у його час не дуже вплинули на реальний розвиток логіки. ено н Размещено на

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?