І.Я. Франко - обдарований письменник-мислитель, учений і публіцист, його роль у розбудові стильової поліфункціональності української мови на зламі ХІХ-ХХ ст. Лінгвістичний аналіз філософської термінології І.Я. Франка з погляду її генези та організації.
При низкой оригинальности работы "Філософські терміни в науковому тексті Івана Франка: генеза й системна організація", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української мови Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Пілецький Володимир Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри української мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Струганець Любов Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри методики викладання української мови і культури мовлення; Захист відбудеться „13" червня 2011 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у ДВНЗ „Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" за адресою: 76025, м.Франко як універсально обдарований письменник-мислитель, багатогранний учений і публіцист відіграв важливу роль у розбудові стильової поліфункціональності української мови на зламі ХІХ-ХХ ст. Маючи ґрунтовну філософську та історико-філологічну освіту, глибоко знаючи історію й термінологію західноєвропейської та східної філософії (від античної давнини до початку ХХ століття), а також староукраїнську філософську лексику, І.Я. Франко в наукових та публіцистичних працях не лише використовував відомі філософські терміни, запозичені з чужих мов, але й вибудовував оригінальну філософську терміносистему, основний фонд якої ввійшов до нової української літературної мови. Франко зробив вагомий внесок у процеси стилістичної диференціації, інтелектуалізації та кодифікації української літературної мови останньої третини ХІХ - початку ХХ ст., а тому мова його філософських праць вимагає фахового аналізу, особливо з огляду на потребу обґрунтованого спростування облудних стереотипів про українську мову як нібито непридатну для філософування, що їх і досі активно насаджують сучасні українофоби. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка „Функціональні стилі української мови: статика і динаміка“ (державна реєстрація № 0107U007425).Відповідно до внутрішньої предметної структури філософського знання, його поділу на розділи та окремі філософські дисципліни з притаманними їм проблематикою та категорійним апаратом, у складі філософської термінології виокремлено різні тематичні групи термінів: загально-, історико - та метафілософські, онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, праксеологічні, натурфілософські, соціально-філософські, філософсько-антропологічні, психологічні та логічні. У підрозділі 1.3 „Філософський світогляд і філософський дискурс Івана Франка: від поняття до терміна" окреслено діалектичну взаємодію мовлення й мислення, що зумовила характер рефлексій письменника-мислителя над загальними проблемами буття людини, соціуму, нації, природи, зокрема, наголошено, що розвиток Франкової філософської терміносистеми на рівні ідейного змісту визначили складна й суперечлива еволюція його світогляду та широка історико-філософська ерудиція, тоді як на рівні зовнішньої (словесної) форми її детермінували зміни мовно-правописних засад письменника. Цьому присвячено підрозділ 1.4 „Термін у лінгвофілософській концепції Івана Франка“, де на підставі аналізу мовознавчих праць ученого експліковано його погляди на природу і специфіку терміна, проблеми його генези й типології, головні вимоги до фахової термінології та основні шляхи національного термінотворення. Франка трапляються терміни на позначення метафілософських категорій та терміни з галузі філософської антропології. У межах ТГ загальнофілософської термінології (2.1.1) розглядаємо такі метафілософські терміни: філософія, діалектика, діалектична метода, метафізика, метафізична метода, наука, теорія тощо; назви на позначення представників філософії чи її галузей: філософ, діалектик, метафізик; терміни на позначення категорій: звязок (звязь), заперечення, змінність, кількість (скількість), можливість (можність), розвиток (розвій).Новоставська О. Філософський дискурс Івана Франка: проблеми наукового осмислення / Оксана Новоставська // Studia methodologica. Новоставська О. Термін у лінгвофілософській концепції Івана Франка / Оксана Новоставська // Вісник Львівського університету. Граматичні особливості філософських термінів у науковому дискурсі Івана Франка / Новоставська О.І.
План
Основний зміст роботиОсновний зміст роботи викладено в таких публікаціях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы