Становлення сучасної науки, її зміст та характерні риси, відмінність від інших галузей культури. Філософські проблеми взаємозв"язку хімії і фізики, хімії і біології, економічної науки, сучасної педагогіки. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства.
Філософія науки і техніки (на Заході превалює напрям "філософія техніки") - напрям філософії, характерний для XX ст. І все ж інтерес до науки і техніки виник задовго до XX ст. В епоху Відродження відбуваються події, що свідчать про перші прояви взаємодії між наукою і технікою. Діяльністю, максимально наближеною до інженерної, займалися Леонардо да Вінчі (1452-1519), Микколо Тарталья (1499-1577), Петро Апіан (1501-1552), Герхард Мєркатор (1512-1594). Щоправда, діяльністю, близькою до інженерної, займалися ще єгипетські будівничі, але давньоєгипетська традиція перервалася і не дала наслідків, подібних до розвитку європейської традиції.Наука в її сучасному розумінні являється принципово новим чинником в історії людства, що виник в надрах новоєвропейської цивілізації в XVI - XVII століттях. Соціальним стимулом розвитку науки стало зростаюче капіталістичне виробництво, яке вимагало нових природних ресурсів і машин. Тільки у XVII ст. наука стала розглядатися в якості способу збільшення добробуту населення і забезпечення панування людини над природою. Причина виникнення науки - своєрідний тип новоєвропейської культури, що зєднала в собі чуттєвість з раціональністю; чуттєвість, не що дійшла, як, скажімо, в китайській культурі, до чутливості, і раціональність, що не дійшла до духовності (як у древніх греків). Отже, якщо тепер спробувати дати загальне визначення науки, то воно виглядатиме так: наука - це особливий раціональний спосіб пізнання світу, заснований на емпіричній перевірці або математичній доказі.По суті ці питання можна звести до двох основних: 1) - що є життя, 2) - як відповісти на перше питання, як пізнати явище життя, у чому буде полягати це пізнання й отримане в результаті його знання. Проектно-методологічна функція біофілософії повязується із соціально-практичними і насамперед з екологічними і естетичними потребами людини, тобто з рішенням питання про те, як вийти з кризової екологічний ситуації за допомогою біофілософських цільових програм організації розвитку науки, політики, економіки, системи утворення і т.п., словом, людської культури і цивілізації. На думку Борзенкова, біофілософія є цілісна єдність трьох складових частин: філософії біології, філософії життя (термін "філософія життя" вживається в контексті реального, предметного життя, а не в змісті філософських інтерпретацій знань про життя) і відповідної їм аксіології( оцінне відношення до філософії біології і філософії життя). Але біофілософія і "філософія життя" - не тотожні.У всіх варіантах "філософії життя" вихідне поняття цієї філософії - "життя" розумілося як позначення реальності, що є по суті своєї ірраціональної, недоступний розумовому, науково-раціональному збагненню, тоді як у межах біофілософії "життя" розуміється в тім його вигляді, як воно виступає через призму насамперед сучасної біологічної науки (і природознавства в цілому). Але саме в цьому і можна було б бачити спрямованість історичної динаміки філософської думки: від світогляду, основу якого складає "життя" у її експресивно-ірраціональній інтерпретації, до світогляду, основу якого складає також "життя", але вже в науково-раціональному її трактуванні (збагаченої і конкретизований у світлі усіх видатних результатів розвитку природничих наук).В загальному плані термін "наука" використовується у трьох основних значеннях: 1) в найширшому значенні-як будь-який свідомо від фіксований досвід (в такому випадку ми кажемо "Це буде мені наукою"); Наука відрізняється від буденної свідомості тим, що є теоритичне освоєння дійсності. розвиток науки і техніки позначається на всіх сторонах життя суспільства, приводячи до радикальних змін у їх змісті у XX ст. за високого рівня розвитку науки і техніки розкрилися принципово нові аспекти їх зв "язку з різними сферами людської життєдіяльності: з поступом історії, з природою людини, а водночас відкрилися і нові сторони людського буття.
План
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ І. Становлення сучасної науки і її характерні риси 5
Становлення сучасної науки 5
Характерні риси науки 7
Відмінність науки від інших галузей культури 9
Дія науки на людину 10
Розділ ІІ. Філософські проблеми сучасної науки 11
Проблеми біофілософії в сучасній філософії науки. 11
Вывод
В загальному плані термін "наука" використовується у трьох основних значеннях: 1) в найширшому значенні-як будь-який свідомо від фіксований досвід (в такому випадку ми кажемо "Це буде мені наукою");
2) в широкому значенні - як сукупність достовірних, перевірених та обґрунтованих знань у будь-якій сфері пізнання;
3) у вузькому значенні - як природознавство, в якому домінує логіко-математичний апарат. Для науки характерні свої особливі методу і структура досліджень, мова, апаратура. Усім цим і визначається специфіка наукового дослідження і значення науки. Наука відрізняється від буденної свідомості тим, що є теоритичне освоєння дійсності.
Проблеми сучасної науки: — наука і техніка сьогодні - дуже важливі за впливом та наслідками галузі людської діяльності
— розвиток науки і техніки позначається на всіх сторонах життя суспільства, приводячи до радикальних змін у їх змісті
— у XX ст. за високого рівня розвитку науки і техніки розкрилися принципово нові аспекти їх зв "язку з різними сферами людської життєдіяльності: з поступом історії, з природою людини, а водночас відкрилися і нові сторони людського буття.
У звязку з останнім маємо підстави стверджувати, що філософія науки і техніки змушує нас дещо по-іншому розглядати окремі традиційні проблеми філософії, зокрема: що таке людина, що таке природа, які можливі між ними системи взаємозвязку, якою є природа людського інтелекту? І водночас - цілий комплекс соціальних проблем.
Але безпосереднім предметом дослідження для цього напряму є сутність науки і техніки, їх взаємовплив та взаємозвязок, їх місце серед інших явищ людської життєдіяльності.
У XX ст. технічний розвиток набув усебічного й бурхливого характеру. Тому XX ст. характеризують як =>технічне, =>атомне, =>космічне, =>кібернетичне, =>століття автоматики, => компютеризації, => роботизації та ін. Але XX ст. знаменне також надзвичайною, нечуваною раніше напруженістю усіх соціальних протиріч, надзвичайною конфліктністю і навіть трагічними соціальними катастрофами. Обличчя цього століття не можна собі уявити без техніки і технічних новацій.
Розвиток транспорту, звязку, засобів комунікації зробили всю планету осяжною і досить невеликою. Люди стали жити тепер життям усієї планети і раптом наочно відчули реальний сенс терміна "людство ". Але водночас відчули і надзвичайну різноманітність, складність, неоднозначність суспільства, побачили й цілу низку смертельних небезпек для нього. І знову-таки значну роль у такому усвідомленні відіграла техніка в її звязку з наукою і технологією.
Список литературы
1. http://ru.wikipedia.org/wiki
2. Philosophy of Chemistry : Synthesis of a New Discipline, Davis Baird, Eric Scerri, Lee MCINTYRE (eds.), Dordrecht: Springer, 2006.
3. Philosophy of Chemistry, J. van Brakel, Leuven University Press, 2000.
4. Будрейко Н.А. Философские вопросы химии/ Н.А. Будрейко. М.: Высшая школа, 1970. 336с.
6. Волинка Г. І. Вступ до філософії. Навчально-методичний посібник. / Під заг. ред. Г. І. Волинки / : - К., 1993.
7. Гегель Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук // Гегель Енциклопедия философских наук. T. 1. Наука логики. - М., 1974.
8. ГРЕЧКОП.К. К вопросу о предмете социальной философии //Вестн. Моск.гос.ун.им.М.В.Ломоносова, Серия. Философия,1995,№1;
9. Декарт Р. Міркування про метод./ Р.Декарт Избр. произв. - М., 1950. - С. 305
10. Карпинская Р.С., Социобиология: Крит.анализ/ Р.С.Карпинская, С.А.Никольский, М., 1988;
11. Карпинская Р.С. Философия природы: коэволюционная стратегия/ Р.С.Карпинская, И.К.Лисеев, А.П.Огурцов, М., 1995;
12. Кохановский, В. П. и др. Основы философии науки./ В. П Кохановский, ? Феникс, 2007 г. ? 608 с
13. Кремянский В.И. Структурные уровни живой материи: теоретические и методологические проблемы/ В.И.Кремянский, М., 1973;
14. Кузнєцов В. І., Загальна хімія: тенденції розвитку/ Кузнєцов В. І. 1989.
15. Перова О.Є. Проблеми біофілософії в сучасній філософії науки.//Вісник. Філософія. Політологія. - К., 2002. №38-41. - С.192-198.
16. Петрушенко В.Л.Філософія: курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації 2-е видання, виправлене і доповнене К.: «Каравелла» і Львів «Новий світ» 2002 - 544с.
17. Печенкин А.А. Взаимодействие физики и химии (философско-методологические проблемы)./ А.А.Печенкин - М.: Мысль, 1986. - 207 с.
18. Пригожий І. Порядок з хаоса/ І.Пригожий, І.Стенгерс - М., 1986. - С. 92
19. Философские проблеми современной химии. Сборник переводов. Редакция и предисловие доктора химических наук Ю.И. Соловьева и кандидата технических наук Н.И. Родного. М.: Прогресс, 1971.-229 с.
21. Фролов И.Т. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в двух частях / Под. общей редакцией И. Т. Фролова / - М., 1989.
22. Шахпаронов М.И. Очерки философских проблем химии./ М.И. Шахпаронов- М.: МГУ, 1975. - 260 с.
23. Шевченко Л. І. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства: пошук дослідницьких парадигм // Словянські мови і сучасний світ. - К.: Київський університет, 2000. - С. 5-14.
24. ШУЛЬГАЕ.Н. Генезис идеи коэволюции.// "Биофилософия", М.,1997,С.68, 25. Ясперс До. Сенс і призначення історії/ До. Ясперс. - М., 1994. - С. 100
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
