Екологія та екологічна криза. Погляди на використання природних ресурсів філософів. Шляхи взаємозв"язку філософії і екології. Взаємодія людини і природи. Глобальний характер екологічних проблем. Еколого-правова культура. Екологічне виховання і освіта.
Усе чим людина харчується, у що вдягається, з чого будує житла і робить багато тисяч речей, в остаточному підсумку взято все це з природи. Крім того, захоплюючись гармонією, що панує в природі, людина знаходиться з нею в морально-естетичних відносинах. Природничо-ресурсові суспільні відносини складаються на основі використання природних ресурсів для задоволення матеріальних, культурних і інших потреб людей. У 70-х роках у працях представників Римського клубу був чітко визначений сценарій можливої екологічної катастрофи, до якої наближається сучасна цивілізація Вихід вони вбачали в обмеженні споживання енергії й корисне; копалин, у зниженні викидів забруднюючих речовин, що порушують рівновагу в біосфері ідеалом став перехід до екологічно чисти: технологій, відмова від технократичного відношення до природи. Ми бачимо, таким чином, що не тільки людина залежить від природи, але і сама навколо людини природа залежить від нього, від масштабів, форм і напрямків її діяльності.Йдеться про створення нової стратегії взаємовідносин у системі «жива природа - людина», при якій би гарантувалось біорізноманіття. У звязку з тим, що проблеми охорони виникають як результат, діяльності людини, необхідно управляти не стільки біорозмаїттям (як наслідком), а насамперед, соціально-економічними системами, які визначають (по суті) видове розмаїтгя в результаті діяльності людини як суспільної істоти. Антропогенні трансформації природних систем виражаються в підвищенні їх продуктивності за умов одночасного скорочення загальної біомаси і структури. Сьогодні екологічна криза на нашій планеті призвела: 1) до консолідації людства на основі обєктивного знання й перетворення науки в рушійну силу суспільства; Слід памятати, що тільки шляхом „мякого” управління суспільством і через обережний, науковий підхід до природи й людини можна отримувати максимальну соціально-економічну користь з мінімальною шкодою для людини.
Вывод
Таким чином одним із найважливіших завдань сучасної екології е розробка стратегії збереження, поновлення (відродження) і стійкого використання біорозмаїття. Йдеться про створення нової стратегії взаємовідносин у системі «жива природа - людина», при якій би гарантувалось біорізноманіття.
У звязку з тим, що проблеми охорони виникають як результат, діяльності людини, необхідно управляти не стільки біорозмаїттям (як наслідком), а насамперед, соціально-економічними системами, які визначають (по суті) видове розмаїтгя в результаті діяльності людини як суспільної істоти.
Мета природних біосфер - це досягнення максимальної продуктивності або швидкого накопичення речовин, енергії, інформації в системі при досягненні максимальної стабільності.
Антропогенні трансформації природних систем виражаються в підвищенні їх продуктивності за умов одночасного скорочення загальної біомаси і структури. Вони протилежні природним тенденціям розвитку природних систем. Ігнорування цих природних тенденцій з боку соціально-економічної системи - джерело антропогенних екологічних криз на планеті.
Сьогодні екологічна криза на нашій планеті призвела: 1) до консолідації людства на основі обєктивного знання й перетворення науки в рушійну силу суспільства;
2) усвідомлення взаємозалежності людей один від одного (модель організації суспільства);
3) безальтернативності озброєння суспільства екологічними знаннями як найважливішої умови запобігання екологічній катастрофі. Це можливо лише за умови зниження «екологічного пресу» на навколишнє середовише, яке відбувається лише за правильної демографічної політики та оптимізації рівня потреб суспільства.
Ці три наслідки утворюють систему з негативним зворотним звязком. Розвиток перших двох - ключ до розвязання третього.
Необхідний серйозний прорив у соціальній сфері. Відмова від помилкових ідей, перш за все політичного домінування, гонки озброєнь і усвідомлення генеральної ідеї людства - прагнення до щастя і добробуту, благополуччя людей на Землі.
Спрямовувати вивільнені від гонки озброєнь кошти на піднесення рівня добробуту населення, зміцнення його здоровя, оптимізацію зростання народонаселення.
Не витрачати кошти на вирішення програм, які входять у протиріччя з реальними потребами людей, їх соціально-біологічною природою, що дозволить сконцентрувати кошти й зусилля на виконання програм по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням і т. п.
Максимально збільшити обсяг інформації для населення щодо його потреб і шляхів розвитку, не допускати приховування інформації, що має велике значення для широких верств населення.
Переорієнтувати науку на розвязання проблемних завдань на основі пізнання й дотримування законів Всесвіту.
Слід памятати, що тільки шляхом „мякого” управління суспільством і через обережний, науковий підхід до природи й людини можна отримувати максимальну соціально-економічну користь з мінімальною шкодою для людини.
Настав час розуму! Це час, коли людина навчиться усувати причини, а не буде лише боротися із наслідками екологічної кризи, саме так людство збереже світле майбутнє. Попереду ще багато труднощів, але іншого шляху немає. Нехай подолає цей шлях той, хто ним іде.
5. Сачков Ю.В. «Философия естествознания НТР» Москва «Прогресс» 1986 г. стр 244.
6. Бровдій В.М.,"Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноо-геніки). - К.:- НПУ, 2000. - 110 с.
7. Вавилов А. М. Экологические последствления гонки вооружений.
М., 1988.
8. Васильєв В., Писарев В., Хозин Г. Экология и МЕЖДУНАРОДНЫЕ отношения. - М., 1976. - 239 с.
9. Букварева Е.Н., Алещенко Г.М. Задачи оптимизации взаимодействия человека и живой природи й стратегия сохранения биоразнообразия // Успехи совремвнной биологии. - 1994. - Т. 114. - С. 133-143.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
