Філософські інтенції картини світу у творчості К. Богаєвського та М. Волошина (у контексті закономірностей соціокультурного процесу першої половини ХХ століття) - Автореферат

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі культурології філософського факультету Таврійського національного університету ім. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Воєводін Олексій Петрович, завідувач кафедри філософії культури і культурології Східноукраїнського національного університету ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент Шкепу Марія Олексіївна, професор кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету; Захист відбудеться «15» жовтня 2009 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.01 Таврійського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім.Актуальність теми дослідження обумовлена розвитком культури ХХ століття, що привело до епохи постмодерна, зарядженого енергією небаченого раніше прагнення до новизни будь-що-будь, до відмови від своїх корінь. Небачена раніше воля творчого «Я» привела до кризових явищ у культурі, одне з яких - втрата національної своєрідності, трансформація ціннісних систем, прагнення до формування нової мови художньої творчості. Подоланню кризи може сприяти осмислення особливостей культури «срібного століття» - перехідної епохи початку ХХ століття, аналіз філософських інтенцій феноменів національної художньої культури, тому що мистецтво, завдяки своїй високій «чутливості» і мобільності художніх форм, стає способом самосвідомості культури, самопізнання людини та суспільства. Актуальність нашого дослідження також обумовлена завданнями розробки концептуального апарата, необхідного для філософського аналізу художнього процесу, його видових, родових, жанрових, стильових проявів в українському мистецтві, що дозволяє створити творчі портрети діячів вітчизняної культури, розкрити особливості їхніх образних систем, картин світу. Образ Криму, відображений у творчості Костянтина Богаєвського та Максиміліана Волошина, дає можливість вирішувати проблеми загальнокультурного характеру, розглядати досягнення та своєрідність їхньої творчості в контексті культурного поля України і Європи.«Синтетичність як характерна риса культури початку ХХ століття» розглядається концепція синтетичності, що визначила багато в чому розвиток не тільки мистецтва, але й всієї культури Срібного століття. Обґрунтовується одна з ведучих культурфілософських інтенцій Срібного століття - ідея символічного характеру мистецтва; автор спирається на концепції М. Досліджується тенденція синтезу мистецтв, глибокого внутрішнього звязку музичного, мальовничого, пластичного (архітектура) початків (Скрябін, Чюрльоніс, Білий та інші). Художній стиль виражає характер і міру естетичного освоєння світу людиною - автором твору, тобто систему індивідуальних художньо-стильових засобів, до яких відносяться образ, композиція, малюнок, колір, світло, колорит, просторова та світлотіньова побудова, пластичне моделювання обємів, прийом контрасту, ритм, характер мазку та лінії, спосіб формоутворення та інше - у взаємозвязку, що складає форму, побудовану художником у прагненні до стилістичної цілісності та гармонії. Богаєвського як феномен культури ХХ століття» складається із трьох підрозділів, присвячених аналізу особливостей ритміко-пластичного ладу, ролі синтезу мистецтв у формуванні символічного світу художника.Соціокультурний процес у Росії, як й у Європі першої третини ХХ століття, вирізнявся складністю та суперечливістю. Шпенглер) в епоху політичних, соціальних, військових катаклізмів протистояли ідеї всеєдності, соборності в концепціях представників російської релігійної філософії (Вл. Особливого значення набули теорії синтетичності (сінархії), семіотики; ідеї синтезу мистецтв втілилися у творчості поетів, художників, композиторів: В. Особливого значення набув трактат В. Пошуки нових художніх форм були характерні й для українського мистецтва: до образного втілення синтезу мистецтв, їхньої символічної природи прийшли художники М.

2. Основний зміст роботи