Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси. - Дипломная работа

Практичне застосування може знайти в курсі вивчення філософії, літератури, культури студентами-тюркологами на філологічних факультетах, а також студентами-міжнародниками на факультеті міжнародних відносин. Оскільки і Мевляна і Сковорода являються всесвітньо-визнаними науковцями, філософами, письменниками, звісно, що і досліджень на тему їх життя і творчості зроблено безліч. Крім того, кожного року з приводу річниці народження Мевляни проводяться конференції, які обєднують дослідників, науковців та літераторів з усього світу на батьківщині Мевляни в Конї. Творчість і сама особа Григорія Сковороди теж привернула велику увагу в усьому світі, так як він відстоював не суто українські, а загальнолюдські цінності і визнавав рівними всі культури і релігії. Його твори видавались в різних куточках Європи, перекладались на інші мови, було написано багато наукових праць по дослідженню його філософії, літератури, життя та діяльності.Він звеличував людину незалежно від її соціального стану, національної приналежності та рівня освіти - для нього головне, аби людина могла подолати нефс, тобто залишити обтяжливі пристрасті, якими спокушає її матеріальний світ, і прагла усім своїм серцем очищення й вдосконалення. Ось у цю добу надзвичайної популярності цього вчення коли суфізм у межах ортодоксального ісламу відчиняв кватирку назустріч подиху бодай якоїсь вільної думки, й довелося проголошувати свої ідеї Джеляледдіну Румі , тим паче, що вони певним чином збігалися з гаслами соціальних рухів не тільки в тогочасній країні сельджуків, а й усього мусульманського сходу. Такий погляд Шамса припав до душі Румі, який стверджував , що різниця між релігіями полягає тільки у зовнішньому вияві (тобто різниця в обряді, у відмінності архітектурних канонічних споруд ) , але всі вони мають основну мету - любов до Бога. Щоб служити Богу, необхідно служити людині, тобто бути в світі; потрібно «бути в світі, але не від світу.»Як говорить один з відомих наставників шляху Бахаадін Накшбанд (1389) : «Усамітнення в суспільстві, мандрівка по батьківщині; зовні з людьми, всередині з Богом.» Їй потрібно проявити силу волі над собою, щоб звільнитися від власного егоїзму, від привязаності до світських благ і пізнати своє істинне «Я». М.Т.Степанянц показує, що з точки зору суфізму по суті кожна людина має такий потенціал, але не кожен в глибині своєї душі є готовим зробити якісь кроки в цьому напрямку, і що різниця між простою людиною і мудрецем якраз полягає в мірі їхньої готовності зробити свій вибір на користь істини .«Як людина, говорять, складається з тіла, душі й Духа, - пише він, так і Писання, дане божественною щедрістю для спасіння людей, також складається з тіла, душі й Духа». Власне, цим «горіхом», тобто ключовим символом або, інакше кажучи, ключем розуміння символічного світу Біблії й людини, є для нього серце, тому що й Біблія «вчить про людське серце», і «голова всього в людині - людське серце». Сковородинівське поняття «істинна людина» подібне також і до поняття «внутрішня людина» , що у кожній людині є дві людини: «по-перше, зовнішня людина, чуттєва: цій людині служать пять чуттів, але вони отримують силу свою від душі; по-друге - внутрішня людина, це сокровенне людини». Люди намагаються пізнати Бога в потойбічному світі, тоді як його треба шукати в самій людині. Дія і слово також повинні витікати з прагнень серця людини, щоб розвиватись у реальному світі і давати плодотворні для людини результати.Проте Мевляна був більш направлений на весь світ, а Сковорода більш на те, щоб підняти український народ. І кожен може побудувати своє життя правильно, якщо буде знати Бога, знати себе і своє покликання, тобто ціль свого творення. І Мевляна, і Сковорода мали одну ціль - знайти істину, а істину вони вбачали тільки в Творці. Спільні точки та принципи, яких дотримувалися представник течії тасавуфу в Туреччині Джеляледін Румі та видатний філософ, письменник та громадський діяч України Григорій Савич Сковорода: 1) добиватись знань. Тут існує один момент, що відрізняє Сковороду і Мевляну: ідейність Мевляни розповсюджувалась на всіх людей: Приходи, хто б ти не бувОднією з причин може бути те, що обидва з них були освіченими людьми, знали кілька мов, володіли знаннями з багатьох наук, а також вивчали Античну філософію та літературу. Але на мою думку основною відправною точкою є те, що вони були представниками релігій, в яких домінує віра в єдиного Бога. Це важливо тому що філософські погляди Мевляни і Сковороди обертаються навколо віри в ту невидиму істоту, яка створила всесвіт і керує ним, тобто в Бога. В творі «Пізнай себе» Сковорода говорить: «Головним і початковим пунктом премудрості є знання про Бога, але для досягнення цього вищого щабля пізнання людина повинна пізнати саму себе, пізнати свій шлях, бо неможна пізнати Бога не пізнавши самого себе, як його творіння…» «Рівними перед Богом, і рівними у вияві своєї боротьби із силами зла за особисту свободу і за визнання Бога як вищої волі.» поряд з цим можливо вам відомі слова Мевляни: «gel ne olursan

ЗМІСТ

1. Вступ

1. актуальність теми дослідження

2. обєкт та предмет дослідження

3. мета дослідження

4. матеріал для дослідження

5. наукова новизна та практичне значення роботи

2. Основна частина

1. Мевляна Джеляледін Румі

1.1 Суфізм. Основи його вчення, коріння та витоки

1.2 Тасаввуф в турецькій літературі

1.3 Що таке тасаввуф? Принципи тасаввуф

1.4 Духовне вчення Румі

2. Григорій Савич Сковорода

2.1 Філософія «серця» в українській літературі

2.2 Ідея самопізнання і смислу людського життя у творчості Сковороди

2.3 Аспекти самопізнання : психологічно-етичний, метафізичний та містичний

2.4 Пізнай себе сам. Самопізнання - Богопізнання

3. Спільні точки в творчості та світогляді Сковороди і Мевляни :

3.1 Основа філософії - релігія. Віра в єдиного Бога

3.2 Пошук і розуміння себе, скромність і відданість

3.3 Розуміння долі і минущості цього світу

3.4. Видиме і невидиме. Образ і сенс

3. Висновки

4. Джерела та література