Умовність демаркування філософії і науки через різнопідходовість, різноакцентність до дослідження феноменів. Приклад застосовності філософії, науки до дослідження цілісного елементоутворення. Специфіка дисциплінарної матриці філософії, терціарність науки.
Аннотация к работе
Діденко Л. В., кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії гуманітарних наук, Київський національний університет ім.Висновки: 1) наука та філософія історично мають одну осноеу - раціональність, проте кожна з них формує власну «лінію раціональності»; 2) демаркування філософії та науки, з одного боку, є умовним через різнопідходовість тарізноакцентність до самого дослідження феноменів, а з іншого, - постає досить строгим через наявні «схеми дослідження», авторські візії та обґрунтування; дисциплінарна матриця філософії і терціарність науки поглиблюють демаркування царин через виведення найхарактернішого окремішнього; через апелювання до міждисциплінарності і трансдисциплінарності можливе зближення філософії та науки щодо комплексного дослідження будь-якого феномена; 5) за допомогою ранжування досліджень на практики, програми, проекти дослідника спрямовують на деталізування феноменів за різними схемами - предметно-обєктний розгляд, феноменний аналіз, ситуативно-сценарний підхід. Conclusions: 1) historically, science and philosophy have one basis - a rationality, but two different lines of the last; 2) on the one hand, distinguishing of philosophy and science is quite relative because of various approaches and accentuation of phenomenas investigation; on the other hand, it is quite rigorous due to the fact of elements availability (I mean «research structure», visions made by author, proofs); 3) "with help of disciplinary matrix of philosophy and triune science a distinction deepens; 4) an interdisciplinarity and a transdisciplinarity can be usefulfor a distinction of philosophy and science during ajoint work of the last two; 5) every research/investigation is ranked as a practice, aprogramme, aproject. 1) термінологічно і філософія, і наука мають бути «обмеженими» дослідницькими полями, тобто не передбачають зовнішніх втручань з іншоцарин; 2) феномени міждисциплінарності та трансдисциплінарності «діятимуть» і у філософії, і у науці. Завдання окреслю такі: розглянути окцидентальне розуміння феноменів «філософія»/«рйі1озорйіа» та «наука»/«зсіепсе»; розтлумачити тезу «упорядкованість природи vs хаос різнотлумачень» як прикладу застосовності філософії і науки до дослідження цілісного елементо-утворення; пояснити специфіку дисциплінарної матриці філософії; розкрити терціарність науки; охарактеризувати дослідницьке поле через міждисциплінарність та трансдисциплінарність; демаркувати практики, програми, проекти як варіативи дослідження. Свідомо розглядатиму виключно окци філософія наука різнопідходовість терціарність відсутність феноменів «філософія» та «наука/науки», або «розмитість тлумачення термінів» через усталені достатньо широко презентовані представниками дослідницькі лінії.