Філософія та наука: історія і сучасність - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ Реферат з філософії на тему: «Філософія та наука: історія і сучасність»Магістерська підготовка, яка орієнтована на підготовку фахівців у сфері науково-дослідної роботи, висуває нові вимоги щодо глибокого усвідомлення студентами-магістрантами сутності наукового пізнання, аналізу науки як специфічної форми пізнання, духовного виробництва і соціального інституту; ознайомлення із загальними закономірностями розвитку науки, її структурою, рівнями, методологією і методами наукового пізнання. Дисципліна базується на знанні філософії, перш за все на таких її розділах як теорія пізнання, діалектика, на соціології, основах наукового дослідження і забезпечує формування світоглядної позиції майбутнього науковця, озброює філософськими основами та методологією наукового пізнання, забезпечує кваліфіковане проведення наукових досліджень, написання наукових робіт. У процесі засвоєння навчальної дисципліни магістрант повинен знати : - структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку, методологію наукового пізнання;Наука сьогодні - це сукупність великої кількості дослідницьких інститутів, організацій, які діють як у межах окремої країни, так і на міжнародному рівні. Наука ХХІ сторіччя перетворюється на складний сембіоз, що включає в себе такі процеси: - квантово-польову, нано-біо-генно-нейро-інформаційну революції; Отже в нове століття наука входить з новим науковим світоглядом, що формується під впливом сучасних науково-технологічних революцій і кардинально змінює дійсність і саму людину. Ці зміни були зафіксовані ще на початку ХХ століття, коли почалось осмислення ролі науки і техніки у суспільстві. На сучасному етапі воно значно розширило коло своїх проблем і охоплює як особливості сучасної посткласичної науки так і проблеми співідношення між природничим і гуманітарним знанням, між наукою й іншими формами знання, розглядає проблеми синтезу різноманітних наук, ролі науки в суспільстві, оцінювання наукових досягнень, етики науки тощо.Філософія носить духовно-практичний і світоглядний характер. Суть цієї концепції у висловлюваннях „Філософія - наука наук” або філософія - цариця наук”, що підкреслює пріоритет філософії над конкретними науками. Антиінтеракціоністська концепція - декларує дуалізм у взаємовідношеннях між філософією і наукою, їх абсолютну рівність і самодостатність, відсутність внутрішнього взаємозвязку і взаємовпливу між ними в процесі розвитку і функціонування. Філософія і наука розвиваються паралельно. На думку Конта, на етапі позитивного розвитку наука є домінуючою формою теоретичного пізнання, і задача вчених не допускати споглядальні спекуляції в науку.Філософія науки як напрям сучасної західної філософії та як відносно автономна галузь філософського дослідження почала формуватись у середині XIX ст., коли наука почала перетворюватись на сферу професійної діяльності багатьох людей, наукових інститутів, центрів. Основні ідеї першого позитивізму можна звести до таких тверджень: l усе наше знання потребує процедури перевірки за допомогою досвіду і кожна наука сама собі є філософією (О. На початку XX ст. у звязку з революційними відкриттями у фізиці (теорія відносності, квантова механіка), у біології (генетичні теорії), в інших науках інтерес до проблем науки значно виріс. Основні ідеї неопозитиізму: l філософія повинна мати справу насамперед з логічним аналізом мови науки - головним засобом, завдяки якому людина позитивно (достовірно) сприймає навколишній світ; l іншою важливою метою неопозитивізму (крім логічного аналізу мови науки) є звільнення філософії від метафізичних ((які не мають достовірного наукового розвязання) проблем.Неокантіванство - філософський ідеалістичний напрям, що виник у другій половині ХІХ століття в Німеччині під гаслом “Назад до Канта”. Його мета оновити і доповнити філософію Канта новими даними, особливо в галузі природничих наук. У рамках неокантіанства сформувались дві наукові школи: марбургська школа (Коген, Наторп, Кассирер) і баденська школа (Вандельбанд, Ріккерт). Марбургська школа особливу увагу приділяла вивченню логічних основ філософії Канта, відстоюючи первинність “теоретичного” розуму над “практичним”.Прагматизм - філософська течія, шо виникла в кінці ХІХ ст і отримала найбільше поширення в Америці. Як позитивізм і неокантіанство, прагматизм стверджував, що філософія повинна відмовитись від вирішення світоглядних питань і зосередитись на життєвих проблемах, які постають перед людиною в реальному житті, та бути загальним методом вирішення цих проблем. Пірс (1839-1914) - основоположник американського прагматизму, засновник семіотики, уважав, що значення ідей і понять залежить від їхньої корисності: істинним є те, що корисне. На місце діалектичної логіки Пірс поставив семіотичну логіку - логіку знаків або знакову логіку. У теорії пізнання Джемс визнає виняткове значення досвіду, фактів, заперечує значення абстрактного, абсолютного начала.

Зміст

Вступ

1. Основні проблеми філософії науки

1.1 Філософія науки як нова галузь філософського знання

1.2 Історія становлення філософії науки

1.2.1 Історичні коріння взаємозвязку філософії та науки

1.2.2 Позитивіські концепції

1.2.3 Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання

1.2.4 Методологічні концепції прагматизму

1.2.5 Проблеми пізнання у контексті феноменології

1.2.6 Герменевтика

Питання для самоконтролю

2. Наукове знання та його особливості

2.1 Феномен науки. Критерії науковості

2.2 Функції наукового знання

2.3 Проблема класифікації наук