Філософія історії як напрям філософського знання - Реферат

Філософія історії як напрям філософського знанняІсторія - це розгорнута в часі реальність буття людини як людини.Якщо ми бажаємо знати, що таке людина, якими є її справжні прояви, то повинні звернутися до історії. Але досвід та історія учать, що народи та уряди нічого не навчились з історії і не діяли згідно з повчанням, яке могли з неї здобути” (2, 61). Певна, хоча б і початкова орієнтація в історичному процесі потрібна не лише політикам, а й кожній людині, яка прагне свідомо будувати своє життя, бо поза історією людства людини просто немає. У її історичному розвязанні окреслились три основні варіанти: 1). історія - це частина загального природно - космічного процесу (антична філософія, філософія Середньовіччя, частково-Відродження); 2) історія має свою якісну специфіку і в певних аспектах докорінно відрізняється від природно-космічних процесів (епоха Нового часу, німецька класична філософія); 3) історія - це сфера виявлення людських якостей або можливостей людської природи (частково - філософія Відродження, Нового часу та некласична філософія) Історія починається у невизначений час і прямує невідомо куди без будь-яких суттєвих змін - такий погляд на історію був притаманний думці Римської імперії, а також деяким представникам філософії Нового часу.У наш час майже безсумнівним постає твердження, що історія є результатом діяльності людей. Отже, розглядаючи далі питання про субєкт та чинники історії, ми повинні поставити запитання: а від чого ще залежить розвиток людської діяльності, якщо все, що відбувається в історії, проходить через діяльність та постає її результатами? На основі викладеного можна зробити висновок, що субєктом історії завжди була і є людська особа, бо лише особа постає реальним творцем усієї сукупності складників історичного процесу: вона має реальні почуття, потяги, мотиви, бажання; вона продукує знання, культурні цінності, смисли; вона нагромаджує та використовує інформацію; вона проявляє волю, здійснює психічну та розумову самоорганізацію; нарешті, саме вона постає споживачем історичних здобутків та виміром для справжніх завоювань історії. Розуміння субєкта історії як особи, що концентрує у собі людські властивості та соціальні відносини, дає можливість досить послідовно і несуперечливо розвязувати деякі фундаментальні проблеми філософії історії: про співвідношення людини та історії, особи та історії, історії та свідомих намірів людини. І ця тема виглядає досить суперечливою: людини немає поза суспільством та суспільною історією, але історія також неможлива без людини або тоді, коли вона діє проти людини.У її основі лежить необхідність забезпечення основних життєвих потреб та виявлень людини (що ще раз засвідчує: не людина існує для суспільства, а форми суспільної організації - для людини). Сучасний стан суспільства вимагає нормального функціонування у ньому принаймні наступних основних елементів: сфера матеріально-виробничої діяльності; сфера економічної діяльності; сфера побуту та сімейних стосунків; сфера соціальних відносин, органів та інституцій (у тому числі - органів управління різного рівня); сфера духовного життя суспільства. • створює умови для історичного процесування суспільства; Системна якість характеризується тим, що, впливаючи на будь-який елемент, ми впливаємо на всю систему загалом. Але при їх вирішенні не можна не враховувати саме системний характер організації суспільного життя, інакше в суспільстві виникнуть небажані деформації.Історія як реальність людини та її виявлень виглядає різнорідним, складним і парадоксальним процесом. Філософія історії покликана дати людині загальні орієнтації в історії, допомогти їй оцінити можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження.

Зміст

Вступ

1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики

2. Філософія історії про субєкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Людина та історія

3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозвязок. Духовне життя суспільства

Висновки

Список використаної літератури суспільний духовний філософія