Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.
Міністерство освіти і науки України Спеціальність 09.00.03 - Соціальна філософія та філософія історіїВ обґрунтуванні перспектив і можливостей, шляхів і засобів розбудови України мають актуальність філософсько-історичні та соціально-філософські ідеї Михайла Сергійовича Грушевського, який, досліджуючи історію, намагався проникнути у суть історичного процесу, в особливості зовнішніх і внутрішніх суспільно-політичних відносин українського народу. Зазначимо, що філософсько-історичні погляди М.Грушевського є найважливішими у його науковій творчості, в якій обґрунтована цілісність історії України, ідентифіковано український народ і його місце в історичному процесі, досліджено його характер і ментальність. Із аналізу дослідницької літератури можна зробити висновок, що наявні дослідження по проблемі філософії історії М.Грушевського не задовольняють вимогу системного осмислення його філософсько-історичних поглядів. До аналізу формування філософських концептуальних ідей та світоглядно-методологічних поглядів М.Грушевського щодо історичного процесу належить дослідження І.Витановича “Уваги до історіософії та методології М.Грушевського”, де аналізується становлення методології та історіософії вченого. Щоб реалізувати таку мету, необхідно виконати наступний комплекс завдань дисертаційного дослідження: визначити витоки та процес становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії вченого; проаналізувати вплив світоглядно-методологічних принципів на формування філософії історії М.Грушевського; встановити логіку інтерпретації вченим основних філософсько-історичних проблем; розкрити функціонування концептуальних філософських і світоглядно-методологічних ідей у концепції історії М.Грушевського щодо проблем визначення законів і закономірностей історичного процесу, сенсу історії, взаємодії народу і природного середовища, субєкта історичного процесу, співвідношення чинників у історії, основних тенденцій розвитку суспільства, функціонування соціальних інститутів; обґрунтувати цілісність концепції філософії історії М.Грушевського.Із аналізу творів Грушевського, щоденників, архівних документів випливає те, що в його концепції філософії історії присутні впливи О.Конта, Г.Спенсера, Е.Дюркгейма, Л.Леві-Бруля, В.Вундта. У другому підрозділі першого розділу “Співвідношення між історією, соціологією, історіософією, філософією історії, методологією історії у творчості М.Грушевського” комплексно аналізується проблема предмету дослідження наукових дисциплін на основі творів М.Грушевського. Із аналізу дослідницької літератури випливає, що існує дискусія у проблемі співвідношення методології та філософії історії, історіософії та філософії історії, особливо щодо предмету дослідження останніх, тим більше у творчості М.Грушевського. Генетична соціологія “пророблює немов вступні дослідження” до філософії історії, тому генетична соціологія та її предмет входить таким чином у сферу філософії історії. Важливим методологічним принципом філософії історії М.Грушевського є підхід до історії як історії людства, яке бачиться ним як єдність і взаємодія рівноправних народів, що також свідчить про гуманістичну інтерпретацію історичного процесу.Одним із основних принципів, який робить систему філософії історії цілісною, є принцип поліфакторності історичного процесу, що продукує відсутність антидогматизму та редукціонізму чинників у концепції вченого. Серед останніх існує своєрідна тріада: територія - народ - культура, тому будь-який природний чи соціальний закон не може реалізуватися поза народом та його культурою. На основі ідеї про “неустанну конкуренцію індивідуалістичних і колективістичних тенденцій” у контексті поліфакторності історії М.Грушевський відстоює коливальну динаміку історичного й суспільного розвитку та їх самоорганізацію, яка відбувається на основі закону рівноваги чинників, де розвиток спільноти іде в бік “найменшого спротиву”. У концепції філософії історії М.Грушевського інтеграція і диференціація не є механічними, це соціально-психологічні тенденції, які виникають у спільноті. Субєктами історичного процесу виступають людина, народ, людство, що свідчить про психологізм та антропологізм філософії історії М.Грушевського.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы