Філософія раннього християнства - Курсовая работа

Як було зазначено, тогочасне суспільство переживало глибоку системну кризу, тому виникнення нової подібної ідеї було не просто необхідним, а неминучим. Дискусійними залишаються питання періодизації християнства, але як було зазначено, вчення повязується із іменем Христа, який вважається його засновником, тому раннім слід вважати християнство від 33 по 325 рік нашої ери. Ідеологія виникла на грунті філософії, морально-правових норм і політичних переконаннях Старого Заповіту та стала основою для подальшого розгалуження. Навіть в умовах плюралізму ідеї християнства не можуть бути реалізованими в повній мірі, так як на рівні із ними стоять інші релігії і світські ідеології, тому саме християнство перетворюється на інструмент політики «діли і владарюй!», що в середньовіччі стало причиною хрестових походів а сьогодні - інструментом релігійного розчленування Європи, де істотно зросла кількість мусульман, що вимагають поваги до себе і своєї релігії. Щодо власне політики і права, то ідеї християнства закликають повенрутися до природного стану речей у суспільстві - рівності і справедливості, тому її заслужено можна вважати проектом концепції природного права.

Результат дослідження даної тематики наводить на неоднозначні висновки про філософію, мораль, та політико-правові вчення раннього християнства. Як було зазначено, тогочасне суспільство переживало глибоку системну кризу, тому виникнення нової подібної ідеї було не просто необхідним, а неминучим. Дискусійними залишаються питання періодизації християнства, але як було зазначено, вчення повязується із іменем Христа, який вважається його засновником, тому раннім слід вважати християнство від 33 по 325 рік нашої ери. Ідеологія виникла на грунті філософії, морально-правових норм і політичних переконаннях Старого Заповіту та стала основою для подальшого розгалуження. Факти відкидають теорію міфічного походження Ісуса Христа і вперто говорять про його фізичне існування. Наука не відкидає і можливості непорочного зачаття, воскресіння та вознесіння пророка і філософа, пояснюючи це прямим втручанням Всемогутнього у хід глобального історичного процесу.

Важливим є розуміння того, що ідеологія раннього християнства, навідміну від Старого Заповіту і «постсоборних» його модифікацій, базується на принципово іншій концепції життєустрою - справедливої концепції Богодержавя, або ж Царства Божого. В умовах «сатанистської» концепції сучасної цивілізації подібні ідеї приречені на крах, а їх проповідники на переслідування. Навіть в умовах плюралізму ідеї християнства не можуть бути реалізованими в повній мірі, так як на рівні із ними стоять інші релігії і світські ідеології, тому саме християнство перетворюється на інструмент політики «діли і владарюй!», що в середньовіччі стало причиною хрестових походів а сьогодні - інструментом релігійного розчленування Європи, де істотно зросла кількість мусульман, що вимагають поваги до себе і своєї релігії. Також в останні місяці зросла кількість сутичок на релігійному грунті в країнах Африки. Щодо власне політики і права, то ідеї християнства закликають повенрутися до природного стану речей у суспільстві - рівності і справедливості, тому її заслужено можна вважати проектом концепції природного права. Ідеологія вчить коритися будь-якій владі, що є принциповою відмінністю від всіх інших політико-правових ідеологій, які закликають до тиску на «неправильну» владу і державу. Ідеологія вперше розставляє пріоритети завдань - у виді ієрархії заповідей, і визначає систему пріоритетів соціальних цінностей, враховуючи їх енергетичну («нравственную», моральну, егрегоріальну) привязаність. Раннє християнство вперше звертає увагу на злочинність самої думки, так як в будь-якому умисному протиправному діянні є вольвий елемент. В решті ідеї християнства нічим не відрізнаються від загальноприйнятих соціальних норм - заборона умисного позбавлення життя іншої особи, захист права власності тощо.

Загалом, можна зробити висновок про те, що ідеї раннього християнства посідають значну позицію у структурі політико-правової науки і залишаються чи не найбільш дискусійними серед них. Ісус, як пророк людства, дав інформацію, яка в принципі доступна кожному на підсвідомому рівні, вивівши її на свідомий рівень, і вказавши людству шлях його розвитку.

Сьогодні Конституція України є чи не найдемократичнішою у світі. В приницпі, як і найбільшість важливих законів. Але політика, економіка, наука і освіта, соціальна сфера, загальний рівень життя, рівень культури, в тому числі і правової, суспільсвта залишає бажати кращого. Людство протягом двох тисяч років не винесло уроку про те, що формального закріплення норм нікому не треба - треба їх змістовне дотримання. Загалом, часткове наближення ідеалів християнства до обєктивної дійсності буття можливе через самовдосконалення шляхом пізнання Бога - добра, зла та істини, а також використанні властивостей суперистсеми та поступовому перехопленні управління соціальними процесами концептуально визначеним предиктором.

1. А.М. Черній - Релігієзнавство. Підручник. 2-е видання. Доповнене. Київ. Академвидав 2008;

2. А.В. Яртись, А.Ю. Васьків. Релігієзнавство. Київ. Знання. 2010;

3. К.П. Петров - Курс лекций пообщей теории управления. Типы мировоззрений. Триединство;

4. Є.М. Орач - Історія політичних і правових вчень. Київ. Атіка. 2005;

5. Біблія або Книга Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Видання місійного товариства «Нове життя, кемпус крусейд фор крайст». Київ. Україна. 1992;

6. Матеріал із Вікіпедії - вільної енциклопедії, категрії: Географія Ізраїлю - Біблійські місця - Юдея;

7. Пітер Джозеф - Д/ф «Дух часу (Zeitgeist). Частина перша;

8. Михаил Булгаков. «Мастер и Маргарита». Москва 1984;

9. Д. Соколов «Утерянные страницы Евангелия (Евангелие от Дионисия)»;

10. Н.Є. Толкачова - Звичаєве право. Навчальний посібник. Київський університет. 2005;

11. Ф.П. Шульженко. Історія політичних і правових вчень. Київ. Юрінком Інтер. 2004;

12. Джордж Оурел - «1984»;

13. ВП СРСР «Мастер и Маргарита»: Гимн демонизму или Евангелие беззаветной веры».

Размещено на .ru