Зв’язок між філософією освіти та аксіологією. Відмінні риси основних задач аксіології відносно незалежних напрямів її сучасного розвитку. Характеристика суб’єктивістського, трансенденталістського, процедуралістського та комунітаристського напряму науки.
Філософія освіти як аксіологіяВтім, послідовне розгортання потенціалу філософії освіти виводить нас до осягнення, що як забезпечення успішності освітньої комунікації, так і інші прагматично ангажовані сюжети філософії освіти неминуче обертаються аксіологічною проблематикою. Хоча перші філософські оцінки ціннісних суджень належать ще досократикам, але розгорнуту концепцію філософії як теорії ціннісного ставлення до всіх можливих питань пізнання і практики запропонував ще Сократ, однак лише на початку ХХ століття цінності настільки захоплюють увагу філософів, що можна навіть говорити про певний аксіологічний бум, який врешті-решт викликав конструктивну критику Мартіна Гайдеґера [23]. Перший варіант витлумачення цінностей - а саме як субєктивного надання переваги певному способу діяти, пізнавати і давати освіту - є чи не найбільш очевидним витлумаченням цінностей, яке апелює, передусім, до здорового глузду. Тому що наші останні цінності є тим, що знаходить у ньому свій останній розвиток; тому що нігілізм є до кінця продуманою логікою наших величних цінностей та ідеалів - тому ми маємо спочатку пережити нігілізм, щоби дійти до того, чим, власне, була цінність цих “цінностей”” [11, с. До такої теорії ми все ж не відносимо філософію Імануїла Канта, оскільки в нього йде мова про трансцендентальний субєкт, але цінності мають лише відносний або абсолютний характер у співвіднесенні з цим субєктом [7].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
