Філософія музики в контексті європейської музичної культури XIX-XX століття - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДруга половина XX ст. і початок XXI ст. повязані з теоретико-мистецтвознавчими дослідженнями, що розширюють знання про форми побутування музики. Відповідно природа музики, її роль в процесі людинотворення, специфіка понятійно-категоріального апарату, що складає систему мислення про музику, є предметом філософсько-наукового інтересу. Аналіз окресленої проблематики обумовив звернення до праць представників філософсько-естетичної думки, ідеї яких справили значний вплив на формування філософії музики: Піфагора, Дамона, Платона, Аристотеля, Григорія Нисського, Арібо Схоластика, Августина, Фоми Аквінського, Е.Ротердамського, П.Меланхтона, Л.Валли, Н.Кузанського, В.Галілея, Ж.-Ж. Власне “класичний” етап розвитку філософії музики, що припадає на XIX ct., повязується нами зі спадщиною Г.В.Ф.Гегеля, Ф.В.Й.Шеллінга, А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, а розвиток та модифікація філософії музики в XX ст. Дослідження історії формування естетичних проблем музики безпосередньо повязане з тим спектром наукових розвідок, які стосуються розробки методологічних проблем мистецтва, музики зокрема, що передбачало звернення до праць М.Булатова, В.Ванслова, Г.Гачєва, І.Герасимової, А.Гулиги, К.Долгова, Д.Золтаі, І.Іваньо, Е.Ільєнкова, О.Капічіної, П.Карабущенко, А.Клюєва, П.Копніна, О.Кривцуна, В.Кузнєцова, Т.Ліванової, В.Лічковаха, О.Лосєва, Г.Макаренка, В.Михальова, Н.Очеретовської, М.Овсяннікова, Л.Подвойського, О.Рябініної, В.Суханцевої, М.Уварова, Й.Уйфаллуши, А.Фарнштейна, В.Шестакова, М.Черкашиної, Ю.Юхимик та інш.У першому розділі - «Теоретичні та культурно-естетичні передумови формування філософії музики» - в межах історії розвитку західноєвропейської естетичної думки аналізуються ідейно-теоретичні передумови формування музичної проблематики від доби античності до Просвітництва та її еволюції до рівня наукового загально-філософського знання. У підрозділі 1.1 - «Особливості становлення проблемного кола філософії музики в добу античності» - досліджується еволюція усвідомлення природи та значення музики як окремого феномену, починаючи з античної міфології до філософського осмислення в межах античної науки. У підрозділі 1.2 - «Музика як наука в культурі західноєвропейського середньовіччя» - здійснюється аналіз модифікації античних ідей у відповідності до змін світоглядних орієнтирів, досліджується процес зростання загальної теоретизації музичної діяльності. Другий розділ - «“Класичний” етап розвитку філософії музики: від конкретно-музичного до загально-філософського» - присвячено визначенню “класичного” етапу розвитку філософії музики, розширенню предмету осмислення музики через включення в її склад категоріальних схем мислення і принципів побудови теорії, де філософія музики постає філософією пізнання всезагальних закономірностей та основ духовного буття. Мелодія є вищим поетичним виміром музики, в якому виявляється основна естетична та гедоністична функція музики (Г.В.Ф.Гегель).

Основний зміст дисертації