Філософія Лесі Українки - Реферат

Все своє життя, величезний талант і непохитну волю вона віддала справі боротьби проти всякої експлуатації, за визволення трудящих, знищення соціального і національного гноблення, встановлення таких суспільних відносин, які забезпечили б справжнє народовладдя, свободу і розквіт духовних сил трудящих - такий ідеал Лесі Українки, за який вона пристрасно боролася на протязі всього свого життя. Всі думки і прагнення Лесі Українки, кожний крок в її практичній діяльності і творчості були звязані з визвольним рухом. Протиставляючи поетичний голос Лесі Українки іншим, Іван Франко відзначав: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосилої, хорої дівчини... Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки, як Т весь її світогляд в цілому, зазнали істотних змін і складалися в умовах зростання революційного, зокрема пролетарського визвольного руху.Характерною особливістю філософсько-естетичних поглядів Лесі Українки є те, що вони базувались на вивченні конкретної історичної дійсності, на критично переробленій філософській і естетичній думці попередніх періодів.У чудовому вірші, написаному в період піднесення революції 1905 року («Ось уночі пробудились думки...»), вона цілком виразно висловлюється в питанні про вічність і нестворнмість матерії: Вірю я в правду свого Ідеалу, І коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, в вічність матерії, в світа буття, власним очам я б не вірила й слуху, я б не впевнялась ні тілу, ні духу. Леся Українка говорила йому: «Матеріалістичний світогляд єдиний найправдивіший і він, холодний, але здоровий, мов холодний гірський вітер серед спекоти в долині, що вимітає всяку нечисть з-межи людей. У статті «Утопія в белетристиці» говориться навіть про «наївно-матеріалістичний ідеал» народних уявлень про «рай» та інші фантастичні речі, а у вірші «Свята ніч» Леся Українка прямо говорить про вічність неба. Так, в своїх «Замітках» на статтю Ганкевича «Політика і етика» Леся Українка негативно говорить про «мертву матерію» і вимагає розгляду першооснови всіх явищ світу як дійової, активної. Так, говорячи про передчасну смерть від сухот свого знайомого ялтинського лікаря, Леся Українка зауважує: «Ах, іще люди говорять про якусь там «доцільність»!».Як і великі революційні демократи 40-60-х рр., кращі традиції яких продовжувала письменниця, у своїй оцінці явищ морального характеру і в прагненні створити позитивний етичний ідеал Леся Українка виходила з потреб найбільш прогресивного історичного розвитку народів, з необхідності дати відповідь на вимоги загальнодемократичного . Леся Українка добре розуміла, що моральні норми і категорії мають історичний характер, змінюючись залежно від конкретних умов суспільного розвитку, від місця і часу існування тих чи інших моральних уявлень. Так, наприклад, в «Замітках з приводу статті «Політика і етика»» вона прямо говорить, що «абсолютної етики ми не знаємо», що моральні норми і поняття, які існують в її час, неминуче змінюються, хоч передбачити точно всі особливості цих змін і неможливо. У своїх творах Леся Українка говорить про мораль рабів і рабовласників, плебеїв і патриціїв, кріпаків і феодалів, робітників і капіталістів. І якщо мораль борців за історичний прогрес Леся Українка вважає глибоко позитивною, то до моралі гнобителів і експлуататорів , що становлять пануючі класи антагоністичних суспільств, у неї різко негативне ставлення: вона таврує ганьбою і викриває цю нелюдську, людожерську мораль, як мораль поневолення і експлуатації мільйонних мас трудового народу.Інтелект, поетична інтуїція, глибока ніжність жіночої психіки, сильна творча воля, орлиний лет душі, яка уміє відмежовувати себе від життєвої торговиці і без галасу творити собі високохудожні образи, творити в собі образ вищої людини, вільної людини, - оте все сплелося в творчості Лесі Українку в одну гармонійну цілісність” . Таким чином у своїх філософсько-релігієзнавчих, соціально-політичних і морально-естетичних шуканнях М.Драгоманова і Лесі Українки чітко проступає ідея боротьби за національний розвиток українського народу, на принципах свободи і демократії; по-друге, соціальний, економічний, політичний та духовний поступ України не мислився ними без вивчення й використання позитивного світового та європейського досвіду, без поєднання національного та загальнолюдського; по-третє, основою всіх суспільних перебудов має стати людина як невідємна частина й найвище творіння природи.

План

Вступ

1. Філософські погляди Лесі Українки

2. Етична концепція Лесі Українки

Висновки

Список використаної літератури