Суттєві риси, основні напрямки філософії ХХ століття. Екзистенціально-романтична філософія, культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстріляне відродження"), філософія українських шістдесятників ("друге відродження"), мислителі української діаспори.
З одного боку, людство пережило дві винищувальні світові війни, причому фіналом останньої були атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі, з іншого, породило могутні демократичні та національно-визвольні рухи. По-друге,-тиск науково-технічної технології виробництва на природу, загроза екологічної, демографічної та інших катастроф, не кажучи вже про суворе попередження катастрофи в Чорнобилі, дали, незалежно від соціальних та духовних чинників, імпульси для філософських висновків про хиткість самих основ існування всього живого на Землі, зокрема життя людини. Якби справи виглядали саме так, то тоді зовсім незрозумілим був би феномен загальнолюдських цінностей: чому люди з різними економічними та політичними орієнтаціями додержуються одних і тих самих аморальних норм, форм релігійної свідомості, філософсько-світоглядних орієнтацій? Ось чому спрощення в інтерпретаціях історії, що випливають з «плінтусної методології», яка так заклопотана «базисною» площиною, економічним виміром,-під нього підводить усе: політику і право, релігію й мораль, художньо-естетичне осягнення світу та філософію, утворюючи з цих галузей знань незмінну ієрархію, найвищі духовні поверхи якої виглядають як проста тінь економіки,-такі спрощення (а вони панували у нас майже всі 70 років попередньої історії) недопустимі. Іншомовна школа, чи то буде школа у тісному розумінні, чи солдатчина, чи взагалі школа життя, має приготувати з свідомості учнів щось подібне до палімпсесту (пергаменту, з якого стерто первинний текст і написано новий, крізь який інколи проступає старий.-Авт.)...»1.Українська дівчина Оксана, що вийшла заміж за Степана - сина одного з представників козацької старшини, який після Переяславської Ради поїхав до Москви, ставши там боярином, переїздить з чоловіком до Москви, де увесь лад життя виявляється, чужим, порівняно з українським. Коли Степан розповідає Оксані, що Дорошенко закликав на допомогу проти Москви татар на Україну, оксана кидає: Скрізь горе, скрізь, куди не оберни... Татари там... татари й тут... На виконання цього" завдання в Україні було ліквідовано університети з метою «усунення цитаделей ворожої буржуазно-кадетської професури», а на їх місці створено інститути «народної освіти». Ліквідувавши на початку 20-х років університети, радянська влада почала провадити політику «демократизації» студентства, "яка звелася до «вербовки» студентів з «робітничо-селянського середовища», організації робітничих факультетів (з 1921 по 1926 р. кількість останніх на Україні зросла з 7 до 31), призначення до вузів і технікумів комісарів з широкими повноваженнями, проведення (починаючи з 1921 р.) регулярних «чисток» студентів і викладачів. (хворобою Леніна) і початком 30-х років, коли Сталін приступає до творення-тоталітарного «марксизму», втіленням якого став короткий курс історії ВКП(б), вирізняється період своєрідної ідеологічної «відлиги», яка в Україні збіглася з таким сприятливим для українського відродження процесом, яким була так звана «українізація».Необхідною умовою успішного державотворчого процесу в Україні він вважав орієнтацію на монархію, що мала спиратися на активну аристократичну меншість нації (еліту), єдино здатну, на думку Липинського, повести за собою пасивну більшість нації. Подібно до Липинського Донцов вважав, що боротьба за самостійність є справою «активної меншості» (еліти) нації. «Нація глядить у минуле,-писав Донцов у праці «Націоналізм»,-звідки в традиціях шукає свою відправну точку і в майбутнє, яке має урядити для майбутніх поколінь. Лісовий, утвердження антагонізму між націями привело Донцова до позиції боротьби не проти зла в людях, а проти самих людей, не проти чогось поганого в іншій нації, а проти самої нації. Концепція націоналізму Донцова включає ідею панівної нації, нації, що покликана панувати над іншими націями, расами і народами.
План
Зміст
Вступ: Філософія ХХ ст. Суттєві риси філософії ХХ ст. Основні її напрямки
Розділ 1. Екзистенціально-романтична філософія
Розділ 2. Культурно-філосовський підйом 20-х років (“розстріляне відродження”)
Розділ 3. Філософія українських шістдесятників (“друге відродження”)
Розділ 4. Мислителі української діаспори
Додатки
Використана література
Список литературы
1. Бердяев Николай. Самопознание. М., 1990.
2. Бычко Й. В. Познание й свобода. М., 1969.
3. Драч І. Ф; Кримський С. В., Попович М. В., Григорій Сковорода. К., 1984. Історія філософії на
4. Історія філософії України / Хрестоматія. ? К., 1992.
5. Костомаров М. Две русские народности. Київ. Харків, 1991.
6. Кулиш П. А. Сочинения и письма: В 5 т. К., 1908-1910.
7. Копнин П. В. Диалектика как логика й теория позпания. М., 1973.
8. Копнім П. В. Диалектика. Логика. Наука. М., 1973.
9. Логика научного исследования. М., 1965.
10. Маланюк Євген. Нариси з історії нашої культури. К., 1992.
11. Попович М. В. Микола Гоголь. К., 1989.
12. Сковорода Григорій. Повне зібрання творів у двох томах. К 1973
13. Україні: В 2 т. К., 1987. Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т. К., 1990.
14. Філософія: Навч. посібник / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко ? К.: Вікар, 1997.
15. Философия гуманизма. К., 1987.
16. Хвильовий Микола. Памфлети//Твори: В 2 т. К., 1991.
17. Человек й мир человека. К., 1977.
18. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Мюнхен, 1983.
19. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. ? К., 1992
20. Юркевич П. Д. Философские произведения. М„ 1990.
21. Юринець В. Філософсько-соціологічні нариси. Харків, 1930.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
