Філософія економіки: структурно-методологічний аналіз - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент ПРИЯТЕЛЬЧУК Анатолій Олексійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії гуманітарних наук. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ІЛЬЇН Володимир Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ипрофесор кафедри економічної теорії; Захист відбудеться “25” вересня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.У сучасній соціальній філософії особливої ваги набуває знання, що тематизується у межах філософії економіки. За таких обставин виникає потреба аналізу змісту, сутності, специфіки функціонування основоположних понять філософії економіки, а також означення її теоретичної та практичної ролі у визначенні пріоритетних напрямків розвитку суспільства. Загалом актуальність дисертаційного дослідження постає у якості визначення структурних рівнів філософсько-економічного знання та аналізу його соціально-практичного змісту. По-перше, ще не повною мірою досліджені структура та методологічний потенціал філософсько-економічного знання і, по-друге, той факт, що Україна переживає особливий етап свого національного становлення і потребує визначення основних чинників та світоглядних засад формування самобутньої програми соціально-економічного розвитку. У кінці ХХ - на початку ХХІ століть інтенсивний розвиток філософсько-економічного знання сприяв остаточному формуванню філософії економіки як самодостатньої системи, елементи якої відображено у працях Г.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи філософсько-економічного знання”, що містить три підрозділи, здійснюється аналіз методологічних основ філософсько-економічного знання на основі огляду літературних джерел, що були покладені в основу написання роботи, зясовуються теоретичні засади філософського аналізу економічної діяльності. В умовах античності відбувається формування хремастики як специфічної сфери філософування, що характеризується постановкою світоглядних проблем економічного спрямування; у середньовіччі філософсько-економічні ідеї прослідковуються у роботах схоластів і стосуються здебільшого дослідження етичних питань економічної поведінки; у філософії Нового часу економіка виходить за межі домашнього господарства і набуває провідного статусу у суспільстві; серед представників німецької класичної філософії економіці, як одній із провідних соціальних наук, особливого філософського статусу надає Г. Гегель. Кроче, який визначає місце філософії економіки у структурі соціальних наук в якості одного із головних вимірів соціальної культури та частини філософії духу. Зважаючи на те, що розвиток філософії економіки протягом цього періоду відбувався у двох основних напрямках (теоретичному і практичному), дисертант акцентує увагу та підкреслює дослідницьку важливість аналізу філософсько-методологічних основ економічної діяльності. Особливої уваги, на думку дисертанта, заслуговує той факт, що сьогодні у сфері філософсько-економічних досліджень значна увага приділяється аналізові духовних компонентів економіки.· Відсутність у сучасній літературі методологічної диференціації економічної філософії та філософії економіки спонукало до окреслення їх функціональної специфіки, що детермінується потребою визначення сутнісних рис предмету даного дослідження. Автором запропоновано наступні дефініції цих дослідницьких напрямків: економічна філософія являє собою аналіз соціальної структури суспільства крізь призму економізму, тобто абсолютизації економіки в якості базової структури соціального буття, а філософія економіки постає як синергійна система філософського знання про економіку, актуальна не лише у межах теоретичної, але і практичної філософії. · Аналіз структури економічної свідомості, що містить такі елементи як традиційне економічне знання (господарство) та нетрадиційне економічне мислення (бізнес) дозволив виокремити у дисертаційній роботі такі структурні рівні філософії економіки як філософія господарства та філософія бізнесу, що є різними парадигмами філософсько-економічного знання, де філософія господарства може бути представлена як лінійна система обгрунтування економічного розвитку суспільства, а філософія бізнесу постає як особлива форма практичної діяльності, що функціонує у відповідності із принципом нелінійності.

2. Основний зміст роботи