Світогляд, його структура, функції, історичні типи. Східний і західний способи філософування. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Філософія в українській діаспорі в 1920-1980 рр. Буття: проблеми, концепції, форми. Діалектика як теорія і метод.
Головне завдання в процесі викладання філософії полягає в тому, щоб шляхом ознайомлення студентів із основними проблемами буття природи, людини, суспільства сприяти формуванню їх соціально - гуманістичної орієнтації. За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного освоєння світу, яка покликана: - розтлумачити людині світ, описати його доступною, зрозумілою мовою {ФУНКЦІЯ ТЛУМАЧЕННЯ, РОЗУМІННЯ СВІТУ); дати певні практичні настанови щодо світу і буття людини в ньому, дати відповіді на питання як жити людині в світі {ПРАКСЕОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ). Світогляд у цілому постає ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИМ явищем, тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному стані, зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих, що зумовлює типологізацію світогляду. У наведених вище класифікаціях філософія фігурує як світогляд певного рівня, а це значить, що, хоча всі люди мають світогляд, проте далеко не кожна людина прилучена до філософії і, відповідно, не кожна людина виходить на її рівень у своїх світоглядних орієнтуваннях.У ролі субєкта пізнання можуть поставати як окремі люди, так і наукові колективи, людство в цілому. Обєктивне знання не залежить ні від людини, ні від людства, а тільки від специфіки предметів і процесів, тобто обєкта. Саме наукове знання може дати остаточне (принаймні на сьогодні) пояснення, чому у світі існують і обєкти повсякденного людського досвіду, і сам субєкт - людина з її органами чуття. У XXI ст. настає епоха синтезу гуманітарних наук - наук про людину і природничих - наук про природу. Якщо з часів античної філософії людина ставала людиною через ОБМЕЖЕННЯ як частина чогось більшого за неї (суспільного стану, космосу), займала підпорядковану, пасивну позицію, то від XVI ст., навпаки, - людина стає сама собою через ЗНЯТТЯ БУДЬ-ЯКИХ ОБМЕЖЕНЬ, як субєкт, що пізнає і перетворює на власний розсуд навколишнє природне середовище і власне суспільство як свій обєкт.Світогляд, його структура, функції, історичні типи. Специфіка філософського знання: істотні ознаки та класифікація дисциплін. Основні етапи розвитку філософського знання. Методологія історико-філософського пізнання.
План
Плани семінарських занять по філософії
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
