Фікції в правовій системі України - Автореферат

Одеська національна юридична академія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор ОБОРОТОВ Юрій Миколайович, Одеська національна юридична академія, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри теорії держави і права Захист відбудеться 15 травня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.Разом із тим, у наукових дослідженнях проблема фікцій аналізується фрагментарно і в загальній теорії права теорія фікцій до теперішнього часу не отримала самостійної конструктивної розробки, де розглядалися б загальнотеоретичне розуміння правових фікцій, їх класифікація, значення і роль як для механізму дії права, так і у функціонуванні правової системи України. Отже, російські вчені-юристи намагалися визначити положення теоретичної концепції фікцій, апробація якої здійснювалася, враховуючи норми російського законодавства, а в наукових дослідженнях вітчизняних вчених проблема фікцій у праві вивчалась фрагментарно. Таким чином, актуальною проблематикою постає визначення сутності фікцій у правовій системі України, враховуючи вкрай недостатній рівень теоретичного опрацювання зазначеної проблеми та її важливе значення для формування цілісної сучасної теорії правових фікцій, а також впровадження доктринальних положень у сучасне законодавство. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії згідно з фундаментальною темою „Традиції та новації в сучасній українській державності й правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U110044970), науковою програмою Міністерства освіти і науки України „Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також планом науково-дослідницької роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2006-2010 рр. за темою „Традиції та новації у правовому житті України (теоретичний аспект) ”. У дисертації сформульовано низку нових положень, висновків, пропозицій, які, на думку дисертанта, мають важливе значення для юридичної науки і практики, а саме: уперше: визначено шість стадій формування наукової думки про фікції за ознакою формування найбільш вагомих внесків теоретико-правової думки щодо фікцій у правовій системі: 1) рання стадія;Розділ перший „Теоретико-методологічне обґрунтування існування фікцій в правовій системі” містить три підрозділи і присвячений питанням генезису наукової думки про фікції, а також сутності правової фікції та особливим рисам правової фікції. „Генезис наукової думки про фікції” досліджується історія виникнення та розвитку наукової думки щодо правових фікцій. Виокремлено шість стадій процесу формування наукової думки про фікції за ознакою формування найбільш вагомих внесків теоретико-правової думки щодо фікцій у правовій системі. При цьому поворотним пунктом у дослідженні правових фікцій стало дослідження про правові фікції професора Демеліуса, який „виганяє” правові фікції зі сфери права, вважаючи, що насправді вигадки в правових фікціях не існує. Відповідно ознаками класифікації постають: а) специфіка відповідної діяльності - фікції, які використовуються у правовому регулюванні: людської діяльності і біологічної життєдіяльності; б) правові реалії - фікції, які використовуються у правовому регулюванні діяльності людини у біосоціальному аспекті, відносин у природі, фікції у законотворчості, у тому числі - доктринальні фікції; в) умовність міри і ступеня виокремлення суспільних відносин - фікції у правовому регулюванні життєдіяльності людини, фікції у правотворчості; г) особливості правового регулювання - фікції у матеріальному праві, фікції у процесуальному праві; д) джерело походження - статичні і динамічні.Стадіями формування наукової думки про фікції виділено: 1) ранню стадію, коли фікції містились у міфах, релігійних вченнях, документах стародавнього світу, які містили правові норми (гімни, укази, дигести, кодекси, конституції, маніфести тощо); 2) стадію формування і розвитку римського приватного та публічного права, на якій фікції використовувались як засіб юридичної техніки з метою забезпечення оперативності вирішення спору; 3) стадію розвитку політико-правової думки і права епохи Середньовіччя, коли в результаті дослідження фікції і фіктивного створювалися й удосконалювалися деякі правові категорії, поняття, конструкції, зокрема - категорія юридичної особи; 4) стадію розвитку правового позитивізму (кінець XVIII - перша половина XIX ст.), коли було закладено одну з основних ознак правової фікції - прийняття неіснуючого за існуюче; 5) стадію активізації досліджень про фікції у правовій системі (XIX ст.

Основний зміст роботи