Огляд поняття евтаназії, права людини на життя та смерть. Практика застосування евтаназії у країнах світу. Опис позицій її прихильників та супротивників. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності за вбивство особи через застосування евтаназії.
Проаналізовано практику застосування евтаназії у країнах світу. Основним, невідємним правом людини, що посідає фундаментальне місце серед особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи, є право людини на життя. Всесвітній Медичній Асамблеї (Мадрид, Іспанія, жовтень 1987р.) була прийнята «Декларація про евтаназію», в якій зазначено, що «Евтаназія як акт умисного позбавлення життя пацієнта, навіть за проханням самого пацієнта чи на основі звернення з подібним проханням його родичів чи близьких, визнається не етична». Так, у Великій Медичній Енциклопедії під евтаназією розуміється навмисне прискорення настання смерті невиліковно хворого з метою припинення його страждань». Евтаназія - слово грецького походження, що поєднує в собі два поняття: «танатос» - смерть і «ев» (еу, ей) - хороший, і в перекладі на українську означає хорошу, легку смерть.У підсумку варто підкреслити, що право людини на життя визнається найважливішим у нашій державі, у той же час коли життя окремої людини знецінюється. Ми не можемо говорити про евтаназію зараз - коли в нашій державі не забезпечується найголовніше, першочергове право людини - право на гідне життя, у тому числі і в стані будь-якого захворювання.
Вывод
У підсумку варто підкреслити, що право людини на життя визнається найважливішим у нашій державі, у той же час коли життя окремої людини знецінюється. Звідси і питання, якою є вартість людського життя в Україні. Ми не можемо говорити про евтаназію зараз - коли в нашій державі не забезпечується найголовніше, першочергове право людини - право на гідне життя, у тому числі і в стані будь-якого захворювання.
Трагедія сучасного суспільства полягає у тому, що ми намагаємось не бачити чужого болю. Нам простіше і дешевше сприяти хворому у здійсненні самогубства, ніж допомогти йому подолати фізичні та душевні страждання, та забезпечити достойне завершення життя. Життя кожної людини унікальне, і ніхто не вправі розпоряджатися ним.
Список литературы
1. Конституція України від 28.06.1996 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .
2. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .
3. Основи законодавства України про охорону здоров’я в редакції Закону N 121- VI ( 121-17 ) від 12.02.2008. Режим доступу: . rada.gov.ua.
4. Анікіна Г.В. Перспективи легалізації евтаназії в Україні. / Г.В. Анікіна // Вісник Хмельницького університету управління та права. - №3. - 2009. - С. 25-34.
5. Бобров О.Є. «Поговорим об эвтаназии?» / О.Є. Бобров // [Електронний ресурс] - Режим доступу: . ru/.
6. Грищенко О. Проблема державного забезпечення права людини на застосування евтаназії. / О. Грищенко // Юридичний журнал «Юстініан» - №6. - 2005. [Електронний ресурс: .
8. Эвтаназия: законодательство разных стран и религиозная оценка [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http:// bahairesearch.com/russian/.
9. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) : монографія / Р.О. Стефанчук / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : КНТ, 2008. - 625 с.
10. Чорнобровий М. П. Еутаназія: pro et contra (філософсько-правовий підхід) /М.П. Чорнобровий, Р.О. Стефанчук, С.В.Лозінська // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - № 4. - 2004. - С.56-62
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
