Особливе місце Браницьких, Потоцьких і Любомирських польських магнатів в релігійному житті України. Дуалістичний характер стосунків з православними і греко-католицькими осередками. Збільшення кількості уніатських церков на території Західної України.
При низкой оригинальности работы "Еволюція взаємин магнатів Потоцьких і християнських церков: на прикладі Правобережної України ХVІІІ-ХІХ столітті", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Так, в Умані Александром Потоцьким було фінансовано будівництво римо-католицького костьолу, яке тривало досить довго. Але справжній розквіт співробітництва василіан та Потоцьких настає у XVLII ст., коли потужні осередки Чину святого Василія Великого функціонували у Бучачі, Почаєві, Кристинополі та Умані. 7 грудня 1712 року Стефан Потоцький видав у Любліні грамоту про фундацію осідку в Бучачі і заповів ченцям 30 тис. злотих, фільварок із садами та городами в передмісті «Пушкарі», орне поле, сіножаті, пасовища та городи, а також кількох підданих. За часів наступного дідича Бучача - Миколи Потоцького, було нарешті збудовано камяний монастир (перша черга: 1751-1753 рр.; друга черга: 1757-1758 рр.; третя черга: 1764-1767 рр.). Урочисто, під звуки труб та бубнів, ченці відвідали костьол бернардинів, відправили службу на честь Францишека Потоцького та його двору і під супровід оркестру увійшли до своєї церкви, де відправили богослужіння.
Список литературы
польський православний уніатський церква
1. Державний архів Київської області (далі - ДАКО). - Ф.2. - Оп.231. - Спр.608.
2. Кочережко Я. М. Опис Уманським церквам і монастирям // Уманський краєзнавчий музей. НВФ-349.
4. СТОКОЛОСН.Г. Конфесійно-етнічні трансформації в Україні (ХІХ - перша половина ХХ ст.): Монографія. - Рівне, 2003.
5. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712-1996 рр.). - Львів: Місіонер, 1997.
6. Kuchowicz Z. Obzczaie i postacie Polski szlacheckiej XVI - XVIII wieku. - Warszawa, 1993.
7. Ходоровський М. Масонський рух в Галичині (друга половина XVIII ст.) // Київська старовина. - 1999. - № 3.
8. Maly krol na Rusi i jego stolica Krystynopol. Z Pamietnika klasztornego 17661787 i z innech zrodel zebral i zestawil Jan Czernecki. - Krakow, 1939.
9. Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного: Антифеодальне народно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768-1769 рр. - К., 1989.
10. Трипольский А. Базилианские монастыри Киевской губернии // Киевские епархиальные ведомости. - 1872. - № 9.
11. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі - ЦДІАУ в м. Києві). - Ф.442. - Оп.34. - Спр.1415.
12. Там само. - Оп.1. - Спр.11.
13. Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII - XVIII століть: Львівсько-Галицько-Камянецька єпархія, т.2.: Протоколи генеральних візитацій. - Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004.
14. Маркина В.А. Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIII в. (социально-экономическое развитие). - К., 1961. - С.31.
15. Кузнець Т.В. Міжконфесійні трансформації православя і уніатства в другій половині XVIII ст. на Уманщині // Вісник Київського славістичного університету. - Вип.18. - К., 2004.
16. Уманскаярезня (Записки Вероники Кребс) / Перевод с пред. И. М. Рева. - К., 1879.
17. Труды Подольского епархиально-статистического комитета. - К- Подольский, 1901.
18. ЦДІАУ в м. Києві. - Ф.127. - Оп.1023. - Спр.247.
23. Петренко О.С. Панський маєток на Східному Поділлі наприкінці XVIII - у першій третині ХІХ ст.: соціально-економічні та етно-конфесійні відносини: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / Спеціальність 07.00.01 - історія України. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005.
24. Slownik geografichny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich. - Warszawa, 1882. - T.III.
25. Petrenko O.S. W sprawie poczatkow osadnictwa menonitona Ukrainie Prawobrzeznej (kolonia Michalin na Braclawszczyznie) // Prace komicji wschodnoeuropejskiey. - T.IX. - Krakyw, 2004.
26. Lojek J. Potomkowie Szczesnego: Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna. - Lublin, 1988.
27. Дурасов В. И. Граф Мечислав Потоцкий в Саратове // Русская старина. - 1899. - №4.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
