Еволюція весільного обряду вірмен на території Вірменії та України - Курсовая работа

Процеси трансформації традицій, зруйнування та розпаду цілісних універсальних культурних систем,знищення окремих елементів ,які входили до них, сьогодні складають головний зміст етнокультурних змін, які безперечно вплинули на найчисленніші у нашому регіоні етноси. Під впливом процесів урбанізації та індустріалізації традиційна культура багатьох народів, яка підтримувалась століттями, почала руйнуватись, що призвело до певних змін у традиціях, обрядах, культурних особливостях різних етносів .У цій ситуації проблема збереження традиційного стає найбільш важливою. В різні історичні періоди етноси, які проживали на територіях нашої держави, мали ускладнення, повязані з підтримкою своєї культури та традицій. Найбільш поліетнічним регіоном України є Донецька область, де проживають 4.386.006 осіб, з них 2.744.149 українців, а представників інших національностей 2.081.414.[27] За статистичними даними на території Маріуполя мешкають 491.600 осіб, з них представники інших національностей 250917 осіб, що свідчить про те, що м. Християни, зокрема греки, вірмени, грузини, волохи, які були військовополоненими, потрапили до Російської імперії та були рабами приватних осіб, греки та вірмени були рабами хана.При вступі у шлюб у вірмен діяв ряд заборон: у шлюб вступали суворо за старшинством, категорично заборонялися шлюби між кровними родичами. Велика частина вірмен були католиками, тому шлюби між ними та вірменами - григоріанами були вкрай рідкісні. Традиційними способами укладання шлюбу у вірмен вважалися: шлюб за змовою, шлюб шляхом викрадення, коли дівчина була згодна, але проти волі її батьків. До викрадення вдавалися, в основному, через неможливість заплатити викуп за наречену, через різницю соціального становища сімей юнака та дівчини, через відмову з боку батьків дівчини. Весільний цикл у вірмен складався з попереднього етапу (сватання, змова, заручини), весілля та обрядів після весільного циклу.Головну роль грали кавор і кавора (посаджені батько і мати з боку нареченого). Після частування гостей та їх відходу наречений у супроводі своєї свити, кавора і музикантів прямував до будинку нареченої з призначеним для весілля биком, могутню шию якого прикрашали гірлянди яблук. Кавор кровю бика змащував нареченому лоб. Виводив наречену з-за завіси і ставив поруч з нареченим одружений чоловік, що мав дітей. За нареченим і кавором вели наречену, в її грудях тримали поділ одягу нареченого або кінець привязаної до його поясу хустки, щоб ніхто не міг пробігти між ними і тим самим "позбавити жениха чоловічої сили".Кульмінація весілля наставала в неділю - наречену перевозили в будинок жениха. Після невеликого частування наречений зі свитою йшли за нареченою в будинок її батьків. Батько нареченої виводив дочку за руку і передавав батькові нареченого зі словами: «Передаю тобі добро - користуйся ним на щастя». Під музику наречена цілувала руку батька і матері, жених - всім її рідним. Коли весільна процесія підходила до будинку нареченого, у дворі починалася жартівлива боротьба між його батьками.Весільний цикл складається з: змови, заручення, весілля, післявесільних обрядів. Під час змови в будинок дівчини з боку нареченого направляються свати, звичайно, родичі нареченого, і посередник, який добре знає обидві родини. До заручення обирають одного з головних дійових осіб вірменського весілля - кавора. Під час заручин в будинок дівчини приходять наречений, його батьки, близькі родичі, кавор з дружиною. У будинку нареченої накривають урочистий стіл, за який усі сідають після того, як буде закінчено обряд передачі нареченій подарунка на заручини (Ншан) - золотого персня, ланцюжка, наручного годинника.Весілля починається одночасно в будинках нареченого і нареченої. Коли учасники весілля приходять за нареченою, то виявляється, що вона знаходиться не у будинку своїх батьків, а в будинку одного з родичів, де відбувається обряд одягання дружиною кавора нареченої у весільний наряд, супроводжуваний піснями і жартами. Протягом усього шляху до будинку жениха родичі та сусіди накривають столи з частуваннями. При зустрічі молодих мати нареченого перекидає по одному лавашу через плечі нареченої і нареченого, на їхні голови сипле родзинки, горіхи, цукерки, зерно, а на порозі будинку під ноги їм кладе дві тарілки, першим повинен розбити тарілку наречений. Біля ніг молодих батько нареченого або кавор ріже барана, при вході в будинок наречена не сідає до тих пір, поки мати нареченого не принесе подарунок.Перед відходом батьки танцюють, після чого чоловіки тиснуть один одному руки, а матері цілуються. Потім з нареченим по черзі танцюють дівчата з боку нареченої, при цьому в кожній руці у них по червоному яблуку, які вони віддають нареченому. Наречена в супроводі сестри нареченого кожен раз обходить гостей, отримуючи від них подарунки.У день заручин наречена зазвичай носить вбрання, подароване нареченим. Родичі нареченого з собою несуть квіти, спеціально прикрашені весільні кошики з солодощами, фруктами і зі спиртним; кошик з пелюстками троянд, що

Зміст

Вступ

Розділ 1. Традиційний весільний обряд

1.1 Обряд перед весільного циклу

1.2 Весілля

1.3 Післявесільний обряд

Розділ 2. Весільний обряд вірмен у Радянський час

2.1 Обряд передвесільного циклу

2.2 Весілля

2.3 Після весільний обряд

Розділ 3. Сучасний весільний обряд вірмен на території Вірменії та України

3.1 Особливості весільного обряду у Вірменії (Єревані)

3.2 Особливості весільного обряду в Україні (Маріуполі)

3.3 Схожість та відмінність весільного обряду на території Вірменії та України

Висновки

Список використаної літератури