Еволюція відображеня зв"язку групових життєвих стилів та соціальної структури в соціологічних концепціях - Автореферат

В центрі уваги - детермінація стилів життя індивіда або групи обєктивними чинниками їх соціальної позиції (економічний, політичний, професійний статус тощо), а також те, наскільки престиж стилю життя конкретної групи впливає на положення групи в соціальній структурі (якщо розглядати соціальну структуру в субєктивній площині). В контексті останнього соціальну структуру розглядають у тісному звязку з груповими життєвими стилями, стилізацію життя соціальних груп покладено в основу соціоструктурного аналізу. Отже, виникає неоднозначність щодо вибору рівнів здійснення розгляду як соціальної структури, так і групових стилів життя і, відповідно, звязку між ними, а тому завдання отримання науково обґрунтованої картини звязку групових стилів життя і соціальної структури адекватним чином можливо розвязати за умови повноти аналізу усіх можливих теоретичних підходів, але відсутній всебічний порівняльний аналіз образів звязку в різних концепціях, внаслідок чого стане можливим вироблення узагальнених положень щодо теоретичної рефлексії характеру такого звязку, концептуалізація еволюції відображення звязку, що, в свою чергу, стане теоретичною основою розробки його комплексної моделі. Тематика звязку групових стилів життя і соціальної структури була вперше піднята у праці Т. У відповідності до поставленої мети були визначені такі завдання: - Здійснити аналітичний огляд відображення звязку групових життєвих стилів з соціальною структурою в концепціях: а) Т.В першому розділі "Погляди на звязок між груповими стилями життя і соціальною структурою в теоретичній соціології" після огляду стану наукової розробки теми, був викладений авторський підхід до інтерпретації ключових для даного дослідження понять "життєвий стиль" та "соціальна структура", де була також обґрунтована можливість застосування терміну "образи звязку". Надалі були розглянуті погляди на звязок групових стилів життя з соціальною структурою в теоретичній соціології від кінця ХІХ до кінця ХХ ст. В результаті було зясовано, що найбільш глибинними, системними, понятійно насиченими та емпірично обґрунтованими концепціями щодо виявлення та розгляду звязку групових стилів життя з соціальною структурою є концепції М. Вебер зосереджує увагу на тому, як життєвий стиль статусних груп, міжкласових та внутрішньокласових, впливає на їх позиції в субєктивній площині соціальної структури через престиж як субєктивний вимір соціального статусу, хоча він також визнає, що на формування стилю життя внутрішньокласової групи суттєво впливає специфіка того економічного класу, до якого вона належить (тобто її обєктивний економічний статус); для міжкласових статусних груп, таких як бюрократія, вплив системи економічної стратифікації на стиль життя значно менший. Було акцентовано увагу на тому, що Вебер визнає можливість впливу стилю життя статусної групи на її місце в соціальній структурі через престиж, який постає у Вебера однією з основних характеристик статусних груп і відповідних стилів життя як статусна почесть, як оцінка їх соціальної ваги в суспільстві, що знаходить відображення в громадській думці.По-перше, автором були виділені особливості окреслених в різних концепціях образів звязку групових життєвих стилів з соціальною структурою по кожному із запропонованих в другому розділі критеріїв. Веблен з одного боку визнає підпорядковуючий детермінуючий вплив обєктивного соціального статусу групи на її стиль життя, а з іншого він визнає також і те, що цей стиль життя поступово стає головним фактором отримання, збереження і підтримання її субєктивного статусу (соціального престижу). Вебера наявне відображення звязку між груповими стилями життя і соціальною структурою у вигляді двосторонньо-креативної взаємозалежності, але при цьому залежність в обох напрямках є частковою і ступінь впливу того чи того обєкту звязку змінюється в залежності від різновиду статусної групи. Форма звязку групових стилів життя з соціальною структурою в контексті структурного функціоналізму постає як односторонньо-креативна або різнопланова взаємозалежність, тобто така взаємозалежність, коли один обєкт звязку впливає на формування другого (стабільна соціальна структура впливає на групові стилі життя), а другий слугує для збереження і відтворення першого і таким чином теж здійснює на нього якби "підповерхневий", латентний вплив (групові стилі життя забезпечують збереження, відтворення і стабілізацію існуючої структури). За умов полістилізму форма звязку змінюється, можна говорити про двосторонньо-креативну взаємозалежність: життєвий стиль групи являє собою основний фактор, що визначає її місце в субєктивній площині соціальної структури (тобто виникає зворотній вплив групового стилю життя на позицію соціальної групи, але вже в субєктивній площині соціальної структури).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в концептуалізації еволюції відображення в теоретичній соціології звязку групових життєвих стилів з соціа

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ