Зміни в концепції ідеальної держави, сформованої українськими православними інтелектуалами наприкінці XVI - на початку XVII ст. Аналіз уявлень про сутність держави, політичну націю, обов"язки правителя в "Синопсисі" І. Гізеля та "Хроніці" Ф. Софоновича.
При низкой оригинальности работы "Еволюція уявлень про державу в середовищі українських православних інтелектуалів другої половини XVII ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таким чином, головним напрямком еволюції державної ідеї, сформованої українськими православними інтелектуалами наприкінці XVI - у першій половині XVII ст., був подальший розвиток уявлень про український народ як суверенну людську спільноту та спроби знайти для нього місце в реальному політичному житті. Ці ідеї розроблялись більшістю православних церковних діячів, і на результати цієї теоретичної роботи значною мірою впливали процеси політичного розколу в українському суспільстві тієї доби. Обидва твори у своїй ідейній основі мають уявлення про державу сформульовані київським православним духовенством наприкінці XVI - на початку XVII ст. та остаточно оформлені за часів П. Могили. Однак в обох авторів ці уявлення зазнають певної еволюції, і напрямки цієї еволюції різні. Софоновича історія України вписується в широкий історико-цивілізаційний контекст Русь-Литва-Польща-Московія-Крим, в І.
Вывод
Таким чином, головним напрямком еволюції державної ідеї, сформованої українськими православними інтелектуалами наприкінці XVI - у першій половині XVII ст., був подальший розвиток уявлень про український народ як суверенну людську спільноту та спроби знайти для нього місце в реальному політичному житті. Ці ідеї розроблялись більшістю православних церковних діячів, і на результати цієї теоретичної роботи значною мірою впливали процеси політичного розколу в українському суспільстві тієї доби.
Обидва видатні інтелектуали - і Ф. Софонович, і І. Гізель - кожний по-своєму обґрунтовують цю державницьку теорію. Обидва твори у своїй ідейній основі мають уявлення про державу сформульовані київським православним духовенством наприкінці XVI - на початку XVII ст. та остаточно оформлені за часів П. Могили. Однак в обох авторів ці уявлення зазнають певної еволюції, і напрямки цієї еволюції різні. Принципово відмінними є такі положення: у Ф. Софоновича історія України вписується в широкий історико-цивілізаційний контекст Русь-Литва-Польща-Московія-Крим, в І. Гізеля Русь дорівнює сама собі, привязується лише до Візантії й успадковується Росією як православною імперією візантійського типу У Ф. Софоновича правитель - монарх, чия влада легітимізується волею підданих, в І. Гізеля - самодержець, що звітує лише перед Богом. У Ф. Софоновича Русь - етноконфесійна спільнота, що поділяє певні політичні ідеї, в І. Гізеля - держава як апарат влади, при цьому влада належить церкві. У той же час в І. Гізеля самодержець - майже первосвященик, на ньому лежить багато релігійних функцій.
Принципове положення, у якому сходяться обидва автори, - це уявлення про Київ як духовний центр Русі, Богоспасаємий град, Другий Єрусалим. Його існування надає Русі як державі трансцендентного виправдання та визначає для неї майбутнє. Для Ф. Софоновича це майбутнє - суверенна козацька держава, у якій політична нація поширюється на весь народ, і провідну роль у ній відіграють козацтво й духовенство. Для І. Гізеля це відроджена Візантія під політичним правлінням московських самодержців та духовним керуванням київського духовенства. У майбутньому обидві теорії знайшли продовження в різних політичних точках зору та напрямах діяльності української політичної та інтелектуальної еліти.
2. Затилюк Я.В. Давньоруська історія на службі у київських церковних ієрархів середини - другої половини XVII ст: політична риторика та статус митрополії / Я.В. Затилюк // Український історичний журнал. - 2012. - № 6. - С.40-56.
3. Когут З. Від Гадяча до Андрусова: осмислення "отчизни" в українській політичній культурі / З. Когут // Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність: зб. статей за матеріалами Міжнар. наук. конф. (Полтава, 16-17 вересня 2008 р.). - Полтава, 2009. - С.82-89.
4. Когут З. Коріння ідентичності: студії з ранньомодерної та модерної історії України / З. Когут. - К.: Критика, 2004. - 352 с.
5. Крижанівський О.П. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х книгах / О.П. Крижанівський, С.М. Плохій. - Кн.3. - К.: Либідь, 1994. - 335 с.
6. Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ран ньомодерній Україні: [монографія] / С. Плохій. - К.: Критика, 2006. - 495 с.
7. Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх / Ф. Софонович; АН України, Археограф, коміс., Ін-т укр. археографії, Ін-т історії України. - К.: Наук. думка, 1992. - 336 с.
8. Титов Ф.И. Западная Русь в борьбе за веру и народность в XVII-XVI11 в. (1654-1795) / Ф.И. Титов. - К.: Тип.И. И. Чоколова, 1905. - 394 с.
9. Шалашна Н. Уявлення про державу та її відносини із церквою в українському православї козацької доби / Н. Шалашна // Схід. - 2014. - № 3. - С.68-77.
10. Шалашна Н.М. Вплив вчення Феофана Прокоповича про взаємостосунки духовної та світської влади на формування державної ідеології в Російській імперії першої половини XVIII ст / Н.М. Шалашна // Краєзнавство і учитель - 2014: тези доповідей міжнар. наук. конф. (28 лютого 2014 р., м. Харків) / Харківський нац. пед. ун-т ім.Г.С. Сковороди. - Харків: Колегіум, 2014. - С.52-53.
11. Шевченко І. Україна між Заходом і Сходом: Нариси з історії культури до початку XVIII століття / І. Шевченко. - Львів: Інститут історії церкви Львівської Богословської академії, 2001. - 250 с.
12. Шпаков А.Я. Государство и церковь в их взаимных отношениях в Московском государстве от Флорентийской унии до учреждения патриаршества / А.Я. Шпаков. - К.: Тип. Императорского ун-та Св. Владимира, 1904. - Ч.1. - [3], XXXV, 263 с.
13. Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст.: [монографія] / Н. Яковенко. - К.: Критика, 2002. - 416 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
