Психологізм та імпресіонізм на українському грунті в історико-літературному аспекті. Їх вплив на становлення творчості М. Коцюбинського. Психологічний аналіз внутрішнього життя героїв твору "Цвіт яблуні". Звукове і кольорове наповнення у новелі.
Творчість письменника за способом трактування життєвих явищ і зображальною манерою була настільки неповторною, оригінальною, що спричинила своєрідний вибух у художній свідомості кінця ХІХ - початку ХХ ст. Визначальні риси нової прози - зображення психологічних станів героя, настроєва єдність автора і героя, потужний струмінь ліризму - були притаманні передусім художньому світу М. Коцюбинського, новели якого по праву належать до неповторних явищ світового рівня. Актуальність обраної теми дослідження полягає в необхідності розглянути творчість М.Коцюбинського в контексті українського та європейського розвитку модерної літератури. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що, незважаючи на численні публікації, вважаємо проблему психологізму у творчості Михайла Коцюбинського малодослідженою, чим і пояснюємо потребу осмислення питань психологізму як у теоретичному, так і художньому аспектах, необхідністю висвітлення сутності концепції психологізму письменника, психологічного зображення характерів у звязку з авторською концепцією сприйняття людини і світу.Одна з головних привабливих рис художньої літератури - це здатність розкрити таємниці внутрішнього світу людини, виразити душевні рухи так точно і яскраво, як це не зробити людині в повсякденному, звичайному житті. Про психологізм говорять, коли психологією пояснюють явища та факти [21, с. Це траплялося, звичайно, ненавмисно і неусвідомлено, найчастіше - як наслідок зсуву понять, коли психологізм одночасно розуміється і як загальна властивість літератури, що полягає у відтворенні людських характерів, і як в зображенні в художньому творі внутрішнього світу героїв. Про психологізм як особливе, якісно визначене явище, що характеризує своєрідність стилю певного художнього твору, є сенс говорити лише тоді, коли в літературі зявляється форма прямого зображення процесів внутрішнього життя, коли література починає досить повно і детально змальовувати такі душевні рухи і розумові процеси, які не знаходять собі зовнішнього вираження, коли відповідно в літературі зявляються нові композиційно-оповідні форми, здатні зберегти приховані явища внутрішнього світу. Кодак у своєму дослідженні розрізняє такі терміни, як: психологічність - родова прикмета мистецтва слова, його іманентна властивість виражати психіку людини; психологізм (художній) - декларована система соціально-психологічних поглядів на людину у світлі естетичних сподівань даного часу; психологічний аналіз - метод образно-логічного осягнення історично характерної соціально-психологічної суті людини в художній творчості [5, с.Розвиток імпресіонізму повязаний з кінцем XIX - першою чвертю XX ст., проте імпресіонізм як сукупність стильових прийомів, як певні жанрові ознаки продовжує існувати в XX і XXI ст. Назва імпресіонізм походить від картини К.Моне, написаної в 1872 р., «Імпресія. Сіслеєм, О.Ренуаром, Е-Дега та іншими, гостро заперечував академічні позиції, виніс мистецтво на вулицю, прагнувши заглибитись у життя, пильніше придивитися до нього, знайти нові засоби його відображення [3]. Імпресіоністи накладали на полотно чисті фарби з тюбика окремими плямами, вважаючи, що лише так художник може досягти повного збереження виразності кольору й сили світла. Пропаговане імпресіоністами право митця на субєктивне бачення світу і небажання звязувати своє бачення предмета обовязковими традиціоналістичними нормами видавались публіці та критиці нечуваною зухвалістю, бо ж заперечували наріжні і загальноприйняті у мистецтві категорії, як, наприклад, «малюнок, колір, виконання» (А.Самотність, відчуження індивіда, життя і смерть, відповідальність за своє існування - ці та інші проблеми постають у творах Михайла Коцюбинського. коцюбинський новела цвіт яблуня Я його чую й крізь зачинені двері»; «Я й так бачу все, бачу свою дівчинку, її голі ручки на рядні; бачу, як ходять під рядном її груди, як вона розтулює спечені губи й ловить повітря»); сприйняття цих самих подій підсвідомістю; світ і усвідомлення самого себе (самоспостереження) - своїх рухів, дій, думок, почуттів: «Я прислухаюсь. До таких прийомів можна віднести й ракурс, де художній простір, у якому має розвиватися дія, бачиться наче очима самого героя: «Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око. Наприклад: «Цвітуть яблуні…Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця. Коцюбинського «Цвіт яблуні» ми відзначаємо, що в ній переважають зорові враження й кольорові образи: «лампа під широким картоновим абажуром», фотографія, що несиметрично стоїть на столі, «бачу стурбовану жінку», «мої очі помічають те, чого раніше не бачили...».Твори Михайла Коцюбинського вражають не тільки актуальністю і глибиною поставлених проблем, які хвилювали тогочасну громадську думку, а й великою силою емоціонального впливу. Коцюбинського ми познайомилися з першими його творами. Ми дослідили особливості часопростору, звукового і кольорового наповнення твору М. Психологічне в творах Михайла Михайловича стало не тільки важливим засобом зображення соціального, а й
План
Зміст
Вступ
1. Психологізм та імпресіонізм на українському грунті. Їх вплив на становлення творчості Михайла Коцюбинського
1.1 Психологізм в історико-літературному аспекті
1.2 Імпресіонізм як культурно-стильовий напрям кінця XIX- поч. ХХ століття
1.3 Еволюція творчості Коцюбинського-прозаїка від народництва до імпресіонізму
2. Психологічний аналіз внутрішнього життя героїв твору Коцюбинського «Цвіт яблуні»
2.1 Особливості часопростору у новелі М. Коцюбинського «Цвіт яблуні»
2.2 Звукове і кольорове наповнення твору Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні»
2.3 Психологізм героїв етюду Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні»
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
