Еволюція та сучасний розвиток міжнародних валютних відносин - Реферат

Їх функціонування й розвиток повязані з обслуговуванням всього комплексу економічних звязків, що складаються між окремими країнами, юридичними субєктами ринку та приватними особами. Йдеться про обслуговування зовнішньої торгівлі, вивіз капіталу, надання позик і кредитів, науково-технічний обмін, розвиток туризму, інші державні та приватні стосунки. Розвиток валютних відносин зумовлюється обєктивними передумовами - вдосконаленням міжнародного поділу праці та спеціалізацією виробництва, інтернаціоналізацією всього комплексу виробничого відтворення і суспільно-політичного життя народів. На фундаменті валютних відносин формується валютна політика та валютна система, державно-правова форма організації валютних відносин. Основним інструментом проведення валютної політики служать: дисконтна політика з метою регулювання грошової маси в обігу та руху позичкових капіталів; валютна інтервенція з метою впливу на курс національної валюти; зміна валютного курсу шляхом ревальвації чи девальвації, запровадження або скасування тих чи інших валютних обмежень;Міжнародна валютна система у своєму розвитку пройшла три етапи: золотий стандарт, золотодоларовий стандарт, паперово-валютний стандарт. Прихильники розширювального тлумачення початок системи відносять до 1816-1821 рр., коли у Великій Британії був відроджений після наполеонівських війн розмін банкнот на золото. У цей час золото ще не було панівною формою світових грошей. На цій конференції юридично золото було визнане єдиною формою світових грошей, хоча срібло боролося за своє існування в ролі світових грошей до кінця XIX ст. і навіть пізніше. У внутрішньому грошовому обігові він уже ніколи не відновлюється, але міжнародна валютна система, що склалася після Другої світової війни (Бреттон-Вудська), залишала за золотом суттєву роль.Наприкінці XIX ст. на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, міжнародного поділу праці, формування світового ринку, поширення золотого стандарту виникла світова валютна система. її особливостями були наявність стабільних золотих валют та інших міжнародних ліквідних ресурсів у більшості розвинутих країн, чіткий механізм визначення взаємних фіксованих валютних паритетів і курсів, міжнародний валютний ринок, узгоджений порядок взаємних міжнародних платежів на основі вексельного обігу (що здійснювався через банківські перекази) та золота. Адже за золотого стандарту реалізація товарів здійснювалась за цінами, які у середньому відповідали вартості цих товарів, а золото, маючи власну вартість, було важливим фактором ціноутворення. Це зумовлювалося тим, що збільшення обсягів грошово-паперової емісії супроводжувалося відтоком золота за кордон, тобто зменшенням золотих запасів; - зростаючі потреби у грошах для обслуговування внутрішнього і зовнішнього ринків не могли задовольнити наявні золоті запаси; - обіг повноцінних грошей спричиняв значне зростання витрат обігу внаслідок зношування монет; - золотий стандарт перешкоджав реалізації сукупної додаткової вартості, зменшував вартість ВВП тощо і відповідно послаблював рушійні сили капіталістичного відтворення; - система золотого стандарту перешкоджала перетворенню ринкових важелів регулювання економіки на важелі сучасної ринкової економіки (тому під час Першої світової війни золото перестало виконувати функції засобу обігу та засобу платежу). Це означало, що звязок інших валют із золотом здійснювався опосередковано через американський долар, тобто він був знаком золота, формою світових грошей; 2) фіксація ринкових курсів валют у межах не більше 1 % в обидва боки (±1) від золотих або доларових паритетів. За цих умов валютні курси встановлювались за масштабом цін; 3) прирівнювання долара до золота на основі фіксованої ринкової ціни за золото (офіційна ціна однієї унції (31,1г) золота становила 35 дол., а вміст долара дорівнював 0,88 г золота), але вільні (приватні) купівля-продаж золота були заборонені і могли здійснюватись лише центральними банками за фіксованою ціною; 4) взаємна оборотність усіх валют, зобовязання домагатися її.Валютний ринок - це сукупність конверсійних і депозитно-кредитних-операцій в іноземних валютах, що здійснюються між контрагентами - учасниками валютного ринку по ринковому курсу або відсотковій ставці. Поточні конверсійні операції (по обміну однієї валюти на іншу), а також поточні депозитно-кредитні операції (на термін до одного року) складають основну частку валютних операцій. Наприклад, існують світовий ринок конверсійних операцій (у ньому можна виділити ринок конверсійних операцій типу долар/японська єна або долар/швейцарський франк), а також світовий ринок депозитних операцій. Під валютою розуміють: А) у вузькому значенні цього поняття - грошові знаки іноземних держав; Б) у широкому розумінні - у дане поняття включаються також цінні папери - платіжні документи (чеки, векселя, акредитиви, сертифікати та ін.), фондові цінності (акції, облігації тощо) в іноземній валюті та інші цінності (благородні метали, дорогоцінне каміння і т.д.). Співвідношення СДР з валютами інших країн п

План

Вступ

1. Еволюція міжнародної валютної системи

2. Міжнародна, національна та світова валютні системи

3. Валютний ринок і валютне регулювання

Висновки

Список використаної літератури