Еволюція соціальної структури та майновий стан населення Переяслава 1648-1785 роки - Автореферат

Обєктивне висвітлення вітчизняної соціальної історії, зокрема становища суспільства Гетьманщини, неможливе без всебічного та ґрунтовного дослідження еволюції структури та майнової нерівності населення великих територіально-адміністративних осередків, таких, наприклад, яким був Переяслав у другій половині XVII-XVIII ст. Вивчення життя городян одного з найдавніших українських міст, а в ранньомодерний період - центру Переяславського полку, дозволяє виявити на мікрорегіональному рівні формування та умови розвитку міського соціуму в Українській козацькій державі, а також показати умови та специфіку функціонування місцевого “меского” уряду. Вивчення умов життя переяславців у період існування Української козацької держави дозволяє простежити історичні закономірності в розвитку міста, прокласти своєрідний “місток” між минулим і сучасністю. Дисертацію виконано згідно з планами науково-пошукової роботи кафедри загальної історії, методологій і методики навчання ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” за темою “Україна соборна”. Хронологічні межі дослідження охоплюють 1648-1785 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1648 р.) обумовлений початком Національної революції, набуттям Переяслава статусу полкового центру, верхньої (1785 р.) - скасуванням царизмом магдебургського права, відповідно до „Жалуваної грамоти на права та привілеї містам Російської імперії”.Автор охарактеризував боротьбу чиновництва за сфери впливу в Переяславі, майно, нерухомість, підлеглих підданих, а також переваги в торгівлі й промислах. Пічета9 вивчав становище та поступове перетворення мешканців міста на “законослухняних” городян Російської імперії, певною мірою визначив їх склад і “домінування” козацтва при “меских” виборах. Компан14 на основі значного документального матеріалу показала чисельність і склад населення Переяслава, рівень його життя та боротьбу між верствами в другій половині XVII ст. При зясуванні визначальних чинників козацької доби та урахуванні динаміки змін у структурі населення були застосовані наступні методи: соціологізації та типізації; порівняльно-історичний (сприяв відтворенню формування та умов розвитку міського населення в Українській козацькій державі, а також специфіки функціонування “меского” уряду й інших урядових структур); економічного аналізу й статистичний надали можливість встановити динаміку та етапи змін чисельності городян (зростання та зменшення), поглиблення майнової нерівності та соціальної диференціації; історико-генетичний сприяв розкриттю походження старшини, а потім дворянства. У підрозділі 2.1 “Магістратські урядовці: основні функції, права та привілеї” обґрунтовано положення про те, що магдебурзьке право, надане Переяславу у 1585 р., виокремило міщан в окрему суспільну групу та надало їм виняткові права, обовязки, а також юридично підпорядкувало їх магістрату як становому органу самоуправління.Духовенство, церкви та колегіум міста Переяслава середини XVII-XIX ст.: Монографія - К.: Міленіум, 2006. Викладацько-учнівський склад Переяславської семінарії 1738-1785рр. // Наукові записки з української історії. // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. Городові козаки міста Переяслава II половини XVIII ст.: соціально-економічна структура // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА