Оцінка трансформаційних процесів у політичному житті незалежної Республіки Білорусь. Аналіз національної ідентичності білорусів у пострадянський період. Огляд етапів концентрації влади навколо інституту президента. Нарис прийняття нової Конституції.
Такі результати системних перетворень у державах регіону зумовлені комплексом надзвичайно складних та глибоких причин, які визначають характер і тенденції політичних процесів у цих країнах. Аналіз сучасних процесів формування та функціонування системи влади, становища та умов діяльності інститутів громадянського суспільства, забезпечення прав та свобод громадян демонструє ряд особливостей, які визначають характер політичного режиму Білорусі. Тому вивчення еволюції політичного режиму Республіки Білорусь має важливе значення для розуміння політичних процесів як у цій країні, так і в інших пострадянських державах. Разом з тим, варто визнати, що в рамках існуючого політичного режиму в Білорусі не набули розмаху деякі негативні тенденції соціально-економічних перетворень, які характерні для багатьох пострадянських країн, у тому числі й України. Незважаючи на окремі вагомі наукові праці, присвячені питанням трансформації політичної системи Республіки Білорусь, ступінь вивчення проблематики дисертаційної роботи в українській політичній науці можна оцінити як недостатній, що актуалізує значення її наукового аналізу.У першому розділі “Теоретично-методологічні засади вивчення еволюції політичного режиму Республіки Білорусь” здійснено аналіз наукової літератури зарубіжних і вітчизняних учених, розкрито зміст і значення основних наукових концепцій та теорій, які використано автором з проблематики дисертаційного дослідження. Серед українських, білоруських та російських дослідників слід відзначити доробок В. У першому підрозділі “Передумови виникнення білоруської моделі політичного режиму” вказано на взаємозвязок проблеми відсутності чіткої національної ідентичності білорусів та характеру політичних процесів у країні періоду незалежності. На чолі держави, що знаходилась у глибокій політичній та соціально-економічній кризі, опинився політик, який спирався на люмпенізовану більшість населення. Пятий підрозділ “Криза системи влади у Республіці Білорусь у середині 90-х рр., та референдум 1996 р.” розкриває політичні процеси в країні у 1994-1996 рр., коли одночасно з процесом концентрації влади в руках президента відбувається дискредитація діяльності законодавчої влади: створивши “свою” вертикаль виконавчої влади, Лукашенко намагається поставити під власний контроль Верховну Раду та Конституційний Суд.Політологічний аналіз стану наукової розробки досліджуваних проблем показав, що процеси політичної трансформації у Республіці Білорусь, еволюції політичного режиму країни є важливою темою академічного дискурсу білоруських, російських, західних вчених, меншою мірою до них звертаються вітчизняні науковці. Отже, виникнення значних розбіжностей у напрямках, тенденціях і якості політичної трансформації в Білорусі має специфічні передумови, серед яких виділено історичні, економічні, соціальні та культурні. Автор запропонував власну періодизацію еволюції політичного режиму Республіки Білорусь. Перший етап перетворень владних відносин розпочався у Білорусі з другої половини 1991 р., і завершився обранням президента в липні 1994 р. Другий етап трансформації системи влади розпочався з другої половини 1994 р., і тривав до листопада 1996 р. У цей період реальна влада в країні почала концентруватися навколо інституту президента.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках узагальнюються основні положення та результати дослідження.
Політологічний аналіз стану наукової розробки досліджуваних проблем показав, що процеси політичної трансформації у Республіці Білорусь, еволюції політичного режиму країни є важливою темою академічного дискурсу білоруських, російських, західних вчених, меншою мірою до них звертаються вітчизняні науковці.
На момент виходу з СРСР всі радянські республіки мали однакову структуру органів державної влади з майже однаковою реалізацією їх функцій. Отже, виникнення значних розбіжностей у напрямках, тенденціях і якості політичної трансформації в Білорусі має специфічні передумови, серед яких виділено історичні, економічні, соціальні та культурні.
Автор запропонував власну періодизацію еволюції політичного режиму Республіки Білорусь.
Перший етап перетворень владних відносин розпочався у Білорусі з другої половини 1991 р., і завершився обранням президента в липні 1994 р. У цей період поступово складається парламентська форма правління, але глибока соціально-економічна криза викликала необхідність здійснення системних реформ, що логічно завершилось прийняттям нової Конституції та проведенням президентських виборів.
Другий етап трансформації системи влади розпочався з другої половини 1994 р., і тривав до листопада 1996 р. У цей період реальна влада в країні почала концентруватися навколо інституту президента.
З моменту проведення референдуму у листопаді 1996 р., в Республіці Білорусь розпочався третій етап еволюції політичного режиму країни, основним змістом якого є формування його авторитарних рис.
Консерватизм та відсутність системності у проведенні політичних та соціально-економічних перетворень у країні на початку 1990-х рр., призвели до утворення значного розриву між очікуваннями людей і можливостями влади їх задовольняти. Результатом стало суспільне розчарування, соціальна фрустрація.
З формальної точки зору Білорусь є президентсько-парламентською республікою, проте аналіз співвідношення повноважень та компетенції гілок влади свідчить про наявність політичної системи з гіпертрофованою президентською владою. Двопалатність парламенту Білорусі за умови унітарної форми державного устрою є засобом та інструментом послаблення законодавчої гілки влади. Це закріплено також процедурою формування верхньої палати - Ради Республіки та її контрольними функціями щодо нижньої представницької палати. Білоруський парламент насправді позбавлений більшості важливих повноважень, які б давали йому можливість визначати або, хоча б, активно впливати на політичний курс країни. Щодо судової системи Республіки Білорусь, то вона фактично повернулась до статусу одного з “правоохоронних органів”, якою вона була за радянських часів. політичний влада президент
Протягом останнього десятиріччя інститути громадянського суспільства в Білорусі (політичні партії, ЗМІ, неурядові організації та ін.) вели боротьбу за виживання, були практично усунені від участі у виборчих кампаніях, не мали належної можливості здійснювати свої функції.
Дослідження системи засобів і методів здійснення політичної влади у Республіці Білорусь, форм взаємодії державно-владних структур і населення дозволяє констатувати, що починаючи з 1994 р., у країні поступово формується специфічна білоруська модель політичного режиму, яка після референдуму 1996 р., набирає ознак авторитаризму радянської модифікації.
За останні роки відбулось помітне зменшення потенціалу підтримки сформованого у країні політичного режиму, але суттєвих змін форм, методів і засобів здійснення політичної влади не відбулося, що може викликати серйозні проблеми для білоруського суспільства у майбутньому.
Список литературы
1. Недокус І. Становлення білоруської моделі політичного режиму (1994-1996 рр.) // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна “Питання політології”. - 2004. - №643/2004. - С. 188-196.
2. Недокус І. Президентські вибори 1994 р. у Республіці Білорусь // Буковинський журнал. - 2005. - № 4. - С. 81-89.
3. Недокус І. Електоральні орієнтації населення Республіки Білорусь (етнонаціональний аспект) // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. III. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 280-288.
4. Недокус І. Вплив політичного режиму Республіки Білорусь на формування взаємин з Європейським Союзом // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. IV. - Чернівці: Прут, 2006. - С. 290-302.
5. Недокус І. Основні принципи й завдання розвитку державної соціальної політики в Республіці Білорусь // Наше гасло. - 2004. - №1/2. - С. 188-189.
6. Недокус И. Украинский фактор во внешней политике Республики Беларусь // Праблемы сацыяльна-эканамічнага, палітычнага і прававога развіцця грамадства у кантэксце агульнаеурапейскіх і сусветных інтэграцыйных працэсау. Матэрыялы міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі маладых навукоуцау. Мінск, 14 мая 2004 г. / Пад рэд. С.Ф. Сокала, А.У. Руцкага. - Мн.: НА “ТАА БІП-С”, 2004. - С. 272-273.
7. Недокус І. До питання про особливості молодіжної політики режиму Лукашенка в сучасній Білорусі // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. І. - Чернівці: Місто, 2000. - С. 161-164.
8. Недокус І. Лібералізація “по-бєларуськи”: “новий курс” чи спроба захисту режиму // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. ІІ. - Чернівці: Прут, 2002. - С. 250-256.
9. Недокус І. Чи буде в Білорусі “Так”? // Форум. - 2005. - №1. - С. 93-97.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
