Характеристика буття матерії і простору. Уявлення Аристотеля про простір з догмами християнства. Фіксація минулого через пам`ять. Відмова від античного циклічного часу Августином Блаженним. Ідея вічності Фоми Аквинського. Філософія часу і буденності.
Але Бог продовжує творити світ разом із часом, і людина, перебуваючи в цьому процесі, "залучається" до сприймання часу, який стає її власним досвідом як переживання тривалості. "Зараз ясно стає для мене, - писав Августин, - що ні майбутнього, ні минулого не існує і що неточно висловлюються про часи, коли кажуть: минуле, теперішнє, майбутнє; але було б точніше висловлюватись так: душі є відповідні цьому три форми сприймання, а не в іншому місці. Він вважав, що світ створений Богом не у часі, а разом з часом і в цьому сенсі творіння матерії передувало і світу, і часу. Розглядаючи час та вічність скрізь призму категорій актуальної та потенційної безкінечності, Фома Аквінський писав: "Якщо ми приймемо, що час завжди був і завжди буде, то різниця між вічністю й часом залишиться… в тому, що вічність в кожній своїй миті ціле купна, часу це ж не властиве, а також в тому, що вічність є міра перебування, а час - міра руху". Фома Аквінський підкреслював, що вічність ціле купна, тобто вона завершена в собі, обактивно безкінечна, а час лише умовний, тобто субєктивно безкінечний.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
