Особливості новаторської наративної стратегії роману, роль ретроспекції у ньому. Оригінальність і важливість часопросторової поетики, взаємодія зображеного простору і типажу. Символіко-етична проекція поетики роману, його новаторство і світовий резонанс.
Семантичний спектр терміна “ґотика” (“ґотичний”) широкий: назва народності, архітектурного стилю, синонім поняття “середні віки”, характер літер (“ґотичне письмо”), “ґотичний роман” та інші жанри, “ґотична поетика”, “ґотична музика” і навіть “ґотична людина”. Усвідомлення можливостей ґотичної поетики полягає не лише в увазі до фантастики як витвору глибинних пластів людської психіки - підсвідомості, а й у її етичній основі. Тому і виникає необхідність детального вивчення етапів еволюції ґотичної поетики в теоретичному аспекті на прикладі тієї літератури, яка їх представила, - англійської. проаналізувати романи Анни Радкліфф як етап “приємного страху” в еволюції ґотичної поетики; жанровим “монографічним” аналізом цього роману довести, що елементи ґотичної поетики, наявні на різних рівнях його скомплікованої структури, співпрацюють з іншими її константами;З російських матеріалів при написанні дисертації було використано корпусне видання перекладів романів “Замок Отранто” Г. Відбувається реінкарнація ґотичної естетики, архітектури Середньовіччя, її пракоренів у лицарських романах, сагах, а частково теж у творах Дж. У дисертації виокремлено архетипні атрибути ґотичного жанру, наявні у тексті “Замку Отранто”: а) триєдина формула психологізованого сюжету - mystery, suspense, horror (таємничість, напруга очікування, жах); б) образ активного лиходія і його пасивних жертв; в) локус несамовитості; г) зясування біографічної таємниці. До 1820 року включно у ґотичній поетиці спостерігаються дві тенденції: 1) зображення гри зі страхом в романах так званого “приємного страху”; 2) виклик психічного стресу несамовитим жахом - “чорний роман” (“le roman noir”), “сатанинський” (“le roman diabolique”) у параметрах ґотико-романтичної френезії. Згідно із загальноприйнятою в Англії періодизацією, за якою в окремий етап виділяють літературу вікторіанської доби (час панування королеви Вікторії (1837-1901), другий розділ дисертації “Нова ґотика в англійському романі” присвячений розглядові розвитку ґотичної поетики у специфічних умовах тієї епохи, а конкретніше - раннього вікторіанського періоду до 1847 року включно, часу появи роману “Буреверхи” Емілії Бронте.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
