Аналіз концепцій історичних досліджень основних методологічних засад, найбільш придатних для об"єктивного, комплексного вивчення еволюції етнополітичного простору міст України доби промислової індустріалізації наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть.
При низкой оригинальности работы "Еволюція етнополітичного простору міст України 1861 - 1914 рр.: методологічні засади дослідження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Основні висновки: сучасна суспільствознавча криза розвитку вимагає суттєвого перегляду як традиційних, так і новітніх методологічних концепцій історичних досліджень; однією з перспективних спроб такого перегляду є розробка інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції та відповідного до неї термінологічного апарату, що певною мірою дозволяє більш адекватно реконструювати етнополітичну історію українського суспільства доби промислової індустріалізації. Завдання наукової методології полягає у сприянні дослідникам у розробці стратегії наукового пошуку, виборі найбільш ефективних для даної галузі науки і дослідження даної наукової проблеми принципів, методів і прийомів вивчення обєктивної реальності, в обранні оптимального їх співвідношення у процесі практичного застосування. Серед загальнонаукових методів такими виявилися методи логічний (відтворення у мисленні складного системного обєкту, що розвивається або розвивався, у формі історичної формально-логічної моделі або теорії), аналітичний (поділ обєкта дослідження на складові частини), дедукції (сходження дослідження від загального до одиничного), індукції (який полягає в дослідженні руху від одиничного до часткового або загального), класифікації (виокремлення з певної множини досліджуваних об’ єктів певних груп цих об’ єктів на підставі заздалегідь визначених якісних критеріїв) та аналогії (встановлення відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами об’ єктів, що розглядаються, за деякими ознаками), порівняльний (співставлення одного конкретного обєкту дослідження (або “родинної” групи обєктів) з іншими досліджуваними обєктами (або групами обєктів) з метою виявлення їх схожості або різниці), абстрагування (теоретичне узагальнення через мислене вичленовування певних елементів конкретної множини з відверненням від інших її елементів для означення основних закономірностей об’ єкту дослідження), узагальнення (процес мислимого переходу від одиничного до загального, від менш загального бо більш загального, в результаті якого отримується нове знання більш високого, узагальненого порядку), системності (розгляд об’ єкту дослідження як цілісної множини у сукупності відносин і зв’ язків між ними, тобто як системи), структурно-функціональний (дослідження статичних об’ єктів-систем на основі виокремлення у соціальних системах структурних складових та їх особливої визначаючої дії стосовно один одного). Він був задіяний у даному дослідженні для порівняння функціонування етнополітичного простору різких міст України та їх типових Спрямований на упорядкування об’ єктів дослідження за якісно різними типами (класами), спираючись на притаманні цим об’ єктам генетично взаємоповязані суттєві ознаки, історико-типологічний метод дозволить систематизувати зібраний інформаційний матеріал відповідно визначеній меті, завданням та плану дисертації, теоретично визначити та інформаційно наповнити етнічну та політичну структуру міслької людності, в цілому та в її основних сегментах (полях) - структурному, функціональному та інформаційно-ідеологічному. Загалом методологічно і фактично базовими для даного дослідження виступають поняття “етнос”, “нація”, “етнополітика” та “етнополітичний простір”.
Список литературы
1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. / Барг М.А.. М.: Наука, 1984. 342 с.
3. Верба І.В. Замітки до новітньої української історіографії (1960-1990-ті рр.) / І.В. Верба // Магістеріум. 2001. Вип. 7: Історичні студії. С. 32 - 35.
4. Гломозда К.Ю. Стан української історіографії та визначення її ролі в сучасному суспільстві / К.Ю. Гломозда // Магістеріум. 2004. Вип. 17: Історичні студії. С. 81 - 91.
5. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования / Ковальченко И.Д., Отд-ние ист.-филол. наук РАН. 2-е изд., доп. М.: Наука, 2003. 486 с.
6. Кохановский В.П. Философия для аспирантов: Учебное пособие. Изд. 2-ею / В.П. Кохановский, Е.В. Золотухина, Т.Г. Лешкевич, Т.Б. Фатхи. Ростов н/Д: Феникс, 2003. 440 с.
7. Майборода А.Н. Теория этнополитики в западном обществоведении: структура и принципы исследования / Майборода А.Н. К.: Наук. думка, 1993. 224 с.
8. Мала енциклопедія етнодержавознавства: энциклопедия / Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Відп. ред. Ю.І. Римаренко. К.: Довіра; Генеза, 1996. 942 с.
9. Могильницкий Б.Г. История исторической мысли XX века: Курс лекций/ Могильницкий Б.Г. Вып. III: Историографическая революция. Томск: Изд-во ТГУ, 2008. 554 с.
10. Основи етнодержавознавства: підручник для студ. гум. спец. вузів. К.: Либідь, 1997. 656 с.
11. Политология: Словарь - справочник. / М. А. Василик, М.С. Вершинин и др. М.: Гардарики, 2001. 328 с.
12. Попова Т. Историография сегодня: три штриха с резюме к проблеме институционального кризиса / Т. Попова // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 19. К.: Ін-т історії України НАН України, 2008. С. 42 - 72.
13. Реєнт О.П. Криза сучасної історичної науки: методологічний і джерелознавчий аспекти / О.П. Реєнт // Наука та наукознавство. 1998. № 2. С. 42 - 52.
14. Реєнт О.П. У робітнях історичної науки / О.П. Реєнт, Ред.: П.Т. Тронько Пер.: П.Т. Тронько, Ін-т історії України НАН України. К.: Пошук.-видав. агентство “Кн. памяті України”: Видав. центр “Просвіта”, 1999. 349 с.
15. Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу / О.П. Реєнт // Укр. іст. журн. 1999. № 3. С. 3 - 22.
16. Реєнт О.П. Революція і соціальне становище трудящих мас України (до сторіччя Першої російської революції 1905 - 1907 рр.) / О.П. Реєнт // Історія України. Маловідомі імена, події, факти, Зб. ст. 2005. Вип. 32. С. 13 - 23.
17. Реєнт О.П.. Україна XIX - XX ст. Роздуми та студії історика / О.П. Реєнт. К., 2009. 486 с.
18. Репина Л.П. Историческая наука сегодня: Теории, методы, перспективы / Ред. Л.П.Репина. М.: URSS, 2011. 608 с.
19. Репина Л.П. Историческая наука на рубеже XX-XXI вв.: социальные теории и историографическая практика / Л.П. Репина. М.: Кругъ, 2011. 559 с.
20. Санцевич А.В. Українська радянська історіографія (1945 - 1982) / Санцевич А.В. К.: Вища школа. Головне видавництво, 1984. 142 с.
21. Тицкий С.И. Всемирная история денег, кредита и банков / Тицкий С.И. К.: Крещатик, 1997. 836 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
