Етос економічної поведінки в православ"ї та юдаїзмі: порівняльний аналіз - Автореферат

Крім того, аналіз релігійних та культурних складових, що демонструють вплив соціального середовища на діяльність індивіда, має посприяти більш повному розгляду низки інших економічних та соціальних питань. Таке дослідження є тим більше актуальним у звязку із новим розумінням ролі релігії у сучасному суспільстві, за умов якого вона виходить на більш помітне місце як у минулому, так і в сьогоденні. Сутність наукової проблеми полягає у тому, що вітчизняною економічною соціологією до цього часу не було вироблено адекватної соціальним умовам моделі економічної поведінки, яка була би побудована на глибокому науковому аналізі її принципів із залученням не тільки матеріальних, але й культурних, релігійних, етичних компонентів. Перехід від планової економіки до вільного капіталістичного ринку у нашому суспільстві ґрунтувався на помилковому припущенні про те, що економічні та соціальні системи можуть бути штучно імплантовані, до того ж успішно, до іншого цивілізаційного устрою. У існуючих нечисленних дослідженнях з цієї проблеми автори, провадячи порівняльний аналіз західного та східного менталітетів, приходять, у межах традиції, до порівняння православної та протестантської релігій, вбачаючи у останній зразок мотивації економічної поведінки.Виходячи з аналізу розвитку економіки як соціального процесу, доводиться присутність у ній неекономічних компонентів, у звязку з чим пропонується розгляд економічної діяльності як змінної, яка базується на поєднанні економічних інтересів та етичних, культурних та національних цінностей та стереотипів (таких як уявлення про споживчий бюджет чи стосунки людей у суспільстві) і яка має, таким чином, мотивацію як матеріального, так і нематеріального характеру. На необхідності присутності етичних компонентів у економіці наголошують релігійні вчення, які можуть впливати на систему цінностей таким чином, щоб у суспільстві не відбувалася, наприклад, переоцінка грошових та матеріальних цілей. З іншого боку, вони можуть брати участь у посиленні почуття соціальної відповідальності членів суспільства та впливати на соціальну політику у напрямку перерозподілу прибутків членів суспільства таким чином, щоб уникнути майнового розшарування та зберегти соціальну рівновагу. Вплив релігійного світогляду можна виявити не тільки на ранніх етапах розвитку суспільства, релігія є фактором громадського життя, який постійно діє. Її вплив може бути як опосередкованим (коли вона бере, нарівні з іншими соціальними інститутами, участь у формуванні загального ціннісно-нормативного базису суспільства), так і безпосереднім (коли у межах релігійної течії формуються певні настанови для її адептів).Основними його рисами можна назвати: національну корпоративність, позитивне ставлення до економічної діяльності (особливо до торгової та фінансової), відсутність аскетизму та випливає з цього визнання цінності багатства, повага до розумової праці. Основними характеристиками етосу економічної поведінки у православї можна назвати схильність до аскетизму, визнання духовного вищою цінністю над матеріальним, негативне ставлення до багатства, яке з цього випливає, відсутність індивідуалізму та ідеал бідності. Сучасні ж соціологи роблять акцент на інших складових цієї релігії: якщо раніше мова йшла про сильний консерватизм та неприйняття активної економічної діяльності, то зараз успішність економічного розвитку пояснюється дією непорушного принципу поваги до старших, колективною солідарністю та дисципліною. соціальний економічний суспільство Основні віросповідання і цінності, навіть якщо конкретною людиною вони найменшою мірою визнаються за такі, що керують її економічною поведінкою, у загальному плані регулюють порядок поводження в суспільстві. Інше розуміння, яке також є прийнятним, підкреслює, що релігійні цінності здатні відігравати вагому роль, коли беруть участь у створенні у суспільній свідомості сенсу та оцінки економічної діяльності в цілому (що, в свою чергу, може призводити до створення певних типів економічної поведінки).

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Коротка характеристика юдейського вчення зводиться до наступного. Релігія безумовно виступає у євреїв фактором соціальної та економічної інтеграції. Юдаїзм найбільшим чином з усіх релігій історично сприяв бурхливому розвитку економічної активності в своїх адептів. Основними його рисами можна назвати: національну корпоративність, позитивне ставлення до економічної діяльності (особливо до торгової та фінансової), відсутність аскетизму та випливає з цього визнання цінності багатства, повага до розумової праці. Ці особливості є основними у структурі моделі етосу економічної поведінки в юдаїзмі. Ідеї вільної торгівлі, вільної конкуренції, економічного раціоналізму, чистого економічного духу привнесено євреями до цілком чужого такому духові християнського світу. У самих євреїв такі ідеї виховувалися релігією, її вимогами до праведного життя.

Основними характеристиками етосу економічної поведінки у православї можна назвати схильність до аскетизму, визнання духовного вищою цінністю над матеріальним, негативне ставлення до багатства, яке з цього випливає, відсутність індивідуалізму та ідеал бідності. Через це багато вчених взагалі відмовляють православю у спроможності до ринкових відносин. Але у звязку з цим згадаємо дослідження П.Л. Бергера, у яких він зазначив, що традиції конфуціанства багато хто з аналітиків 50-х років розглядав як одну з головних перешкод на шляху економічного розвитку Східної Азії. Сучасні ж соціологи роблять акцент на інших складових цієї релігії: якщо раніше мова йшла про сильний консерватизм та неприйняття активної економічної діяльності, то зараз успішність економічного розвитку пояснюється дією непорушного принципу поваги до старших, колективною солідарністю та дисципліною. соціальний економічний суспільство

Православя, як ніяка інша релігія, виховує у своїх адептах витривалість до страждання, до життєвих негод, а також самообмеження, смиренність та довготерпіння. Невідємними її рисами є самовідданість, жертовність та покора. Духовні потреби, духовна мотивація традиційно мають переважати над матеріальними потребами. Православна етика не заклала духовної основи для створення людини буржуазного типу. Радше вона перешкоджає цьому. Її ставлення до багатства та власності дає визначені духовні орієнтири, які реально можуть допомогти виробити моральну мотивацію праці та уберегти від спокуси побачити тільки у економічному розвитку засади благоденства суспільства.

При цьому могутнім потенційним стимулом у поведінці може слугувати одухотворення економічної діяльності, етика служіння. Принципи трудової поведінки православя можуть виявитися необхідними сьогодні, тому що вони актуалізують такі вимоги, як: - нагальність праці для кожного, незалежно від соціального та майнового стану;

- визнання благою праці, яка відбувається в імя любові до Бога і на благо ближньому, а не в імя задоволення егоїстичного інтересу;

- милосердя та доброчинність.

Релігійність людини та особливе розуміння нею устрою в цілому та соціального світу зокрема можуть впливати на її ставлення до окремих компонентів цього світу - до роботи, грошей, власності і т. д. Основні віросповідання і цінності, навіть якщо конкретною людиною вони найменшою мірою визнаються за такі, що керують її економічною поведінкою, у загальному плані регулюють порядок поводження в суспільстві. Вебер порівнював цінності зі “стрілочником”, який може скерувати економічну поведінку до визначеного русла; наприклад, спонукати працювати більше, ніж інші. Інше розуміння, яке також є прийнятним, підкреслює, що релігійні цінності здатні відігравати вагому роль, коли беруть участь у створенні у суспільній свідомості сенсу та оцінки економічної діяльності в цілому (що, в свою чергу, може призводити до створення певних типів економічної поведінки).

Будь-яке релігійне вчення містить у собі передумови для формування певного типу економічної поведінки, які втілюються у національній господарській культурі суспільства. Відповідно до таких особливостей повинна формуватися економічна політика. Увесь минулий та нинішній досвід економічних перетворень свідчить про те, що у їхній ефективності найважливішу роль завжди відігравали і сьогодні відіграють базові цінності економічної культури, вироблені у кожного народу. Через це запорукою успішного проведення реформ є здатність нової системи вбудуватися до звичної парадигми масової свідомості, а також включення до неї ієрархії цінностей, прихованих у колективних уявленнях та повязаних з національним архетипом. Інакше усі спроби впровадження такої системи будуть марними.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ РОБОТАХ

1. Смакота В.В. Динаміка змін цінностей в українському суспільстві // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. д. ек. н. В.М. Ворони, д. соц. н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2001. - С. 487 - 491.

2. Смакота В.В. Этико-культурные принципы СЭП // Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-экономического поведения / Под общ. ред. В.М. Вороны, Е.И. Суименко. - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 2001. - С. 95 - 111.

3. Смакота В. Соціологічний аналіз підприємництва: культурно-історичний аспект // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 3. - К.: Стилос, 1999. С. 266-285.

4. Смакота В. Культурно-исторические основания экономического поведения // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 4. - К.: Стилос, 2001. - С. 105 - 113.

5. Смакота В. Цінності і норми в соціології (теоретико-методологічний аспект) // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 5. - К., 2002. - С. 210 - 219.

6. Смакота В.В. Особенности этики социально-экономического поведения в украинском обществе // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Матеріали першої Всеукраїнської соціологічної конференції 15 грудня 2000 р., м. Київ / Під ред. М.О.Шульги та ін. - К., 2001. - С. 348 - 355.

7. Смакота В.В. Социально-экономические взгляды П.Сорокина // Соціокультурна і економічна динаміка: закономірності, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 11-12 травня 2000 р. / Відп. ред. акад. І.І.Лукінов. - К., 2001. - С. 116 - 117.

8. Смакота В.В. Социокультурные особенности экономического развития в Украине // Соціологічна наука і освіта в Україні: Зб. наук. пр. / Укл. В.І. Судаков, М.В. Туленков. - К.: МАУП, 2000. - Вип. 1. Концептуальні засади становлення та розвитку соціологічної науки і освіти в Україні. - С. 230 - 234.

9. Смакота В.В. Сприйняття віруючими трансформацій у суспільстві // Українське суспільство: моніторинг - 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. члена-кореспондента В.М.Ворони, д-ра філос. н. А.О. Ручки. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. - С. 37 - 41.

Размещено на .ru