Етнополітичні та етнокультурні процеси на Закарпатті 40-80-х рр. XX ст. - Автореферат

Довготривалий період бездержавності української нації та входження її етнічних територій до складу різних державно політичних утворень, в кожній з яких панували своєрідні соціально-економічні, політичні і культурні порядки, значною мірою впливало на збереження і розвиток етнографічних зон українського етносу. Їх становлення і розвиток дає можливість уточнити основні етапи і особливості етнічної історії, етнічного і етнокультурного розвитку українського етносу, виявити територіальні відмінності традиційної культури і побуту. Однією з етнографічних зон українського етносу є Закарпаття, яке характеризується значною етнічною строкатістю (українці, угорці і румуни проживають компактно на певних територіях, а росіяни, німці, словаки, євреї, цигани та інші - невеликими групами в містах і селах) та етнографічною мозаїчністю українців (гуцули, бойки, лемки, долиняни та інші). Український етноконсолідуючий і національно-визвольний рух у цьому регіоні проявився лише у ХХ ст.: ухвала всенародного конгресу у Хусті (21 січня 1919 року) про входження краю до складу соборної України; масове волевиявлення українців Закарпаття воззєднатися з радянською Україною в 1944 році. За умов незалежної України назріла потреба проаналізувати зміни в етнічному складі населення Закарпаття другої половини ХХ століття, зясувати сутність реальної політики радянських властей щодо етносів цього краю.Ці матеріали підтверджують етнонаціональну консолідацію закарпатських українців у складі української нації, а також етнонаціональну ізоляцію закарпатських румунів, німців, циган, угорців та політичного домінування росіян і зросійщення населення Закарпаття. На відміну від попередніх, у збірнику 1969 року хоча вміщено і виділено спеціальний розділ “Територія і населення”, але в ньому дається лише демографічна та поверхова етнічна характеристика населення краю, і не вміщено жодних даних про соціальну структуру політичного і культурно-освітнього життя етнонаціональних груп. Окремі аспекти питань політичного і культурного розвитку українців, угорців, румунів, німців і словаків краю висвітлювались в наукових працях. З давніх часів в краї проживають українці, угорці, румуни, цигани, євреї, німці, словаки. Всі ці процеси були повязані з такими чинниками: природнім зростанням чи зменшенням народжуваності; зростанням протяжності життя; репресіями 1944-53 рр. проти угорців, німців, українців; еміграцією угорців, словаків, німців, євреїв та інших до своїх історичних батьківщин; організованим переселенням корінних закарпатців у східні області України, на північ Росії та в Сибір; направленням в область спеціалістів з інших республік, а випускників місцевих навчальних закладів поза межі Закарпаття і України; переселенням в область росіян і російськомовних військовослужбовців, співробітників державних органів насилля, партійних і радянських чиновників, службовців, військових пенсіонерів та інших; деетнізацією і зросійщенням місцевого населення та ін.Динаміка етнічного складу та процеси національної консолідації українців краю в складі української нації в 1944-1991 рр., обумовлювались політикою та ідеологією СРСР. У більшості українців краю ці процеси не викликали великих турбот, бо вони вирішували для себе основне історичне завдання - воззєднання Закарпаття з Україною. Період з липня 1945 до 1950 рр. можна умовно назвати часом радянської “українізації”, що відбувалась на фоні утвердження радянських соціально-політичних відносин та комуністичної ідеології. Водночас у Закарпатті реалізовувалася широка програма розвитку народної освіти і культури, що значною мірою стала основним чинником поширення української літературної мови і кращих зразків української народної і професійної культури. Зросла рухливість населення в межах республіки, загальне піднесення побутової культури і урбанізація, доступність освіти, поширення україномовної літератури, радіо, преси, що прискорювала процес етнічної консолідації закарпатців у складі української нації, посилювала відчуття причетності до української історії і культури, спричинили спалах творчої енергії й прояву нових талантів.

Основний зміст дисертації викладено в 5 наукових і 5 науково-популярних публікаціях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Динаміка етнічного складу та процеси національної консолідації українців краю в складі української нації в 1944-1991 рр., обумовлювались політикою та ідеологією СРСР. Період з жовтня 1944 до червня 1945 р., не дивлячись на невизначеність юридичного статусу Закарпаття, характерний поступовим встановленням і утвердженням влади радянського режиму. У більшості українців краю ці процеси не викликали великих турбот, бо вони вирішували для себе основне історичне завдання - воззєднання Закарпаття з Україною.

Період з липня 1945 до 1950 рр. можна умовно назвати часом радянської “українізації”, що відбувалась на фоні утвердження радянських соціально-політичних відносин та комуністичної ідеології. Суспільно-політичні заходи властей визначали характер, зміст і напрямки всіх етносоціальних і етнокультурних процесів у Закарпатті. Конкретними політичними заходами власті почали створювати етносоціальну опору нового режиму.

Вже з середини серпня 1945 р. в області було поселено і працевлаштовано велику кількість російськомовних демобілізованих військовослужбовців. Водночас у Закарпатті реалізовувалася широка програма розвитку народної освіти і культури, що значною мірою стала основним чинником поширення української літературної мови і кращих зразків української народної і професійної культури.

Включення Закарпаття до всеукраїнських соціально-економічних, культурно-освітніх і державно-адміністративних структур вже саме по собі посилювало в закарпатців відчуття єдності й ідентичності з усім українським етносом. Зросла рухливість населення в межах республіки, загальне піднесення побутової культури і урбанізація, доступність освіти, поширення україномовної літератури, радіо, преси, що прискорювала процес етнічної консолідації закарпатців у складі української нації, посилювала відчуття причетності до української історії і культури, спричинили спалах творчої енергії й прояву нових талантів.

У середовищі творчої інтелігенції розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації. Це свідчило, що радянський режим ще не повністю контролював діяльність закарпатсько-української інтелігенції. Загалом упродовж 1945-1953 рр. українці Закарпаття глибоко розчарувалися в соціально-політичній практиці радянських властей, усвідомили їх антиукраїнську сутність і згубність радянського тоталітаризму, пройнялись ідеями національно-визвольних змагань і висунули зі свого середовища культурних і національних діячів загальнонаціонального масштабу.

Зміст і характер етнокультурних процесів у Закарпатті дорадянської доби характеризувався плануванням традиційних форм культури, що заставляли людину жити і діяти за звичаєм, поводитись стереотипно, згідно споконвічних стандартів. Зміни в традиційній культурі відбувались дуже повільно, а сам розвиток українців Закарпаття і національних меншин проходив у звичному соціально-культурному і політичному середовищах. Кожна з етнічних груп краю орієнтувалась на кілька визначальних традицій.

Вся етнокультурна політика радянських властей випливала з комуністичної соціально-політичної ідеології і практики соціалістичної індустріалізації, колективізації і культурної революції. Їх реалізація зламала традиційний розподіл праці майже всіх етнічних груп Закарпаття, кожна з яких була більш-менш чітко зорієнтована на певні види діяльності.

Румуни, німці, цигани і частково угорці, зберігаючи свої господарсько-культурні та історичні традиції, доволі успішно протистояли культурній асиміляції. Українці ж Закарпаття, масово втягуючись у сферу соціалістичних господарських і політичних перетворень, зазнали політичних впливів соціалістичної російськомовної культури. Цьому сприяв і етнокультурний розподіл в Закарпатті, де російськомовні мігранти зайняли майже всі керівні господарські, державні і партійні посади.

Динаміка етнічного складу населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія. Історія. Випуск 3. - Ужгород, 1999. - С.34-43.

Етнічний склад населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Carpatica - Карпатика. Випуск 6. Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця XVIII-ХХ ст. - Ужгород, 1999. - С.94-120.

Проблема дослідження етнічного складу та етнічних процесів на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія історія. Випуск 5. - Ужгород, 2000. - С.137-145.

Етнополітичні та етнокультурні процеси в українців Закарпаття в період совєтської “українізації” і утворення комуністичного тоталітаризму (липень - 1945 - 1950 рр.) // Carpatica - Карпатика. Випуск 9. Науково-педагогічна діяльність та літературна творчість Федора Потушняка (до 90-річчя від дня народження). - Ужгород, 2001. - С. 117-135.

Етнічні процеси на Закарпатті після встановлення радянської влади (липень 1945-1950 рр.). // Carpatica - Карпатика. Випуск 12. Проблеми вітчизняної та зарубіжної історії. - Ужгород, 2001. - С.201-218.

Етнополітичні процеси на Закарпатті (1950 - 1991 рр.) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія історія. Випуск 7. - Ужгород, 2002. - С. 83 - 88.

Етнічна консолідація і самоідентифікація румун Закарпаття 1944-1991 рр. //Carpatica - Карпатика. Випуск 22. Проблеми історії, політології, етнології та літературознавства. - Ужгород, 2003. - С. 247-260.

Етнічні процеси угорців Закарпаття в 40-80- х рр. ХХ ст. //Carpatica - Карпатика. Випуск 23. Актуальні проблеми історії та етнології. - Ужгород, 2003. - С. 293-301.

Етнічні процеси у німців Закарпаття в 40-80-х рр. ХХ ст. //Carpatica - Карпатика. Випуск 24. Історичні та історіографічні студії: до ювілею доктора історичних наук, професора Володимира Васильовича Грабовецького. - Ужгород, 2003. - С. 200-209.

Волохи і волоська колонізація на словацько-польсько-українському прикордонні. // Матеріали науково-практичної конференції “Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті”. - Ужгород, 1997. - С. 190-198.

Політичне русинство в ідеології і практиці сучасних політичних партій і рухів // Соціально-економічні та етнополітичні зміни в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (друга половина 80-х - перша половина 90-х років ХХ ст.). Матеріали міжнародної наукової конференції 26-27 вересня 1996 р. - Ужгород, 1997. - С. 183-188.

Волохи і волоське право в Українських Карпатах. // Науково-практичний збірник “Правознавство”. Кафедра права. Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права. Серія: Право №1, 1997. - С. 33-45.

Динаміка етнічного складу населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Гуманітарна освіта: Досвід і проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: “Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 25-27 травня 1998 року). - Ужгород, 1999. - С. 206-220.

Етнополітичні і етнокультурні процеси в українців Закарпаття в період Закарпатської України (жовтень 1944 - червень 1945 рр.) // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Випуск VI. - Ужгород, 2000. - С. 153-168.

Впровадження комуністичної ідеології і насадження русифікації на Закарпатті та її крах (1950-1991 рр.) // Міжетнічні відносини на Закарпатті: стан, тенденції і шляхи поліпшення. Матеріали науково-практичної конференції 19-20 січня 2001 р. - Ужгород, 2001. - С. 221-228.

Період всеохоплюючої совєтізації Закарпаття та її краху (1950-1991 рр.)// Воззєднання. Матеріали Міжнародної наукової конференції. присвяченої 55-річчю воззєднання Закарпатської України з Україною (26 червня 2000 року). - Ужгород, 2001. - С. 157-164.