Етнопедагогічні традиції виховання підростаючого покоління у караїмів Криму - Автореферат

Так як в умовах становлення незалежної Української держави, утвердженні її міжнародного авторитету, особливе значення набувають проблеми реалізації прав і свобод громадян різних національностей, що проживають на території України, забезпечення їхнього мирного існування, гарантування вільного розвитку національних мов і культур. Звідси основною задачею у Криму, як підкреслено в Концепції етнополітичного розвитку кримського суспільства, є: - збереження історичної, культурно-духовної спадщини всіх етносів, що проживають у Криму, створення атмосфери толерантності і взаємоповаги між ними; До цікавого в етнологічному відношенні жителям Криму відносяться мала народність - караїми. Питання про караїмів, їхню національну культуру, її вплив на виховання підростаючого покоління в Криму виник у російській науці на початку ХІХ століття, і, донині, недостатньо освітлений історією, етнографією, літературою. Для зустрічі імператорської фамілії в Чуфт-Кале", складеної на караїмському діалекті раб біном Мортахай Йосифовичем Султанським, та переклад давнього рукопису Пятикнижжя Мойсея (1142 р.) дає чітке уявлення про рівень культурного розвитку караїмського народу, про норми та правила поведінки караїмів у суспільстві.У першому розділі - "Філософські, соціально-педагогічні аспекти дослідницької проблеми" - визначено та обґрунтовано зміст сучасних уявлень про сутність етносу та його роль в житті суспільства для діалектичного аналізу проблем етнічного виховання молоді на основі традиційної культури; встановлено філософсько-педагогічні засади забезпечення етнічної соціалізації підростаючого покоління на основі народних звичаїв та традицій; уточнено роль культури в розвитку етносу і формуванні його самосвідомості та вплив освіти і виховання на формування представника етносу як індивіда, як соціально активну, духовно-моральну, інтелектуально-культурну особистість. У розділі зроблено висновок: культура караїмів, як духовна так і матеріальна, відрізняється від культури інших народів Криму своєю самобутністю, дає можливість не тільки пізнати народ, але й вирішити одне з головних виховних завдань в Криму - виховання позитивних міжетнічних відносин. Аналізуючи зміст етнопедагогіки караїмів слід відзначити, що на підготовку людини до життя впливають: сімя, рід, однолітки, субкультура, природно-історичне, релігійне оточення; свій народ, Вітчизна; орієнтація дітей на вічні цінності: Людина, Сімя, Рід, Труд, Знання, Культура, Земля, Природа. Тому виховання в караїмській сімї повинно будуватись на таких принципах: виховання прикладом; виховання працею; виховання дійсного представника свого етносу, віри, своєї родини; виховання на прикладі кращих представників свого народу; виховання з метою збереження національних святинь, рідної мови та культури; виховання на основі поваги чужих поглядів, традицій, обрядів, помислів та віри; виховання готовності щодо свідомої, правильної поведінки у групі свого та іншого етносу; виховання поваги до себе, оточуючих людей, терплячості до іновірців; повага сутності дитини, культивування почуття власної гідності і гордості. У караїмів чітко сформульовані вказівки відносно сімї: чоловік займає позицію голови, який виконує будь-яку роботу й займається будь-якою діяльністю вдома та поза домом, з метою забезпечення сімї; жінка звільняється від праці поза домом; заборонено одружуватись з родичами, перевага надається одруженню між сімями, які зберегли мову, традиції, звичаї народу; увійшовши до новонародженої дитини, батько повинен дивитись на неї з радістю і любовю, будь то хлопчик чи дівчинка, тому що і та і інша дитина - щастя для сімї.Результати дослідження дають підставу визначити й обґрунтувати сутність і своєрідність етнопедагогіки караїмів Криму, а саме: - Етнопедагогіка караїмів Криму своїми коренями іде в часи хана Булана і відбиває життя, побут, звичаї, вірування, духовні і національні потреби етносу; досліджує педагогічний досвід караїмів за період їхнього існування як етносу, виявляє можливості використання цього досвіду у відродженні народу, його національного "Я". етнопедагогіка караїмів Криму забезпечує збереження караїмів як етносу і караімізму як релігії, що сповідають не тільки караїми Криму, але і кубанські козаки, литовці, поляки, абіссінці; етнопедагогіка караїмів Криму визначає принципи виховання дітей у родині: визнання людини як створення і прообразу Всевишнього, тобто визнання його безумовної цінності, достоїнства, волі, поваги і співчуття до людини на основі рівності всіх перед Богом, розуміння недосконалої природи людини, і як наслідок, терпиме, милосердне ставлення до його слабостей, помилок і недоліків, духовно-моральної досконалості, любові як квінтесенції саморозвитку. Завдяки традиціям народної педагогіки з покоління в покоління зберігається національна самобутність караїмського народу, культивується любов і шанування батька, дідусів і бабусь, матері, рідної землі, національних святинь, приналежність родині, роду, народу і вірі. Дослідження сімейних традицій

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ