Етнонаціональний вимір безпеки сучасного українського суспільства - Автореферат

Традиційно впродовж значного часу безпека означала уникання перспективи стати жертвою озброєного насильства ззовні і була повязана з такою соціальною інституцією як держава. У 50-ті роки XX сторіччя у науковий світ вводиться поняття “національна безпека”, яке на сьогодні найчастіше вживається у соціальній філософії, політичній науці та теорії міжнародних відносин. До таких чинників, що справляють істотний вплив на безпеку країни (особи, держави, суспільства), слід віднести етнічний (етнонаціональний) чинник. Дисертація виконана в межах наукових досліджень кафедри військово-гуманітарних дисциплін Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ “КПІ”, а також науково-дослідної роботи, яка ведеться на спеціальному факультеті СБУ ВІТІ НТУУ “КПІ” (Шифр “Безпека”, реєстраційний № 119 від 30.12.2004 року). У працях цих вчених були викладені головні підходи до визначення поняття “національна безпека”, зясований звязок національної безпеки із системою базисних цінностей суспільства.У першому розділі “Безпека як методологічна проблема соціально-філософського аналізу” автор роботи на основі аналізу наукової літератури розглядає рівень розробки проблеми безпеки у західній та вітчизняній соціальній науці. Домінуюче на той час розуміння “безпеки”, “національної безпеки”, як правило, полягало в сполученні ефективних заходів захисту від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Визнання пріоритету загальнолюдських цінностей і виживання людства стає у 80 - 90-ті роки ХХ століття ядром нової парадигми безпеки і сприяє поширенню нового політичного мислення, з визнанням за кожним народом права вибору шляху соціального розвитку. Розвиток цілого ряду країн (в тому числі з перехідною економікою) і світу в цілому наочно показало, наскільки складним здається поняття “безпека”. Не заперечуючи право на існування всіх цих точок зору, автор роботи показує, що більш перспективно розглядати безпеку як визначений ступінь захищеності особистості, суспільства, держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.Проведене соціально-філософське дослідження характеру впливу етнонаціонального чинника на формування та функціонування безпеки суспільства перехідної доби дало можливість сформулювати наступні висновки: - на основі аналізу історичного процесу формування сутності безпеки показано, що причиною виникнення й існування системи безпеки є обєктивна потреба будь-якого суспільства в самозбереженні. У процесі розвитку людства зміст безпеки розширився від розуміння її як здатності субєкта захиститися від збройного насилля ззовні до нейтралізації всього комплексу загроз країні. Головними елементами системи безпеки слід вважати: соціальні процеси і звязки в суспільстві; соціальні інститути, які забезпечують безпеку; соціальні групи людей, як виразників значимих потреб та їх інтересів. кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується подальшим ростом національної самосвідомості; посиленням могутності національних рухів, які можуть за певних обставин викликати загрозу безпеці поліетнічних держав; почуттям незадоволеності потреб етносів у саморозвитку, яке виникає в поліетнічних державах незалежно від їхніх соціально-економічних систем. специфіка процесу формування безпеки в Україні визначається цілим рядом факторів, до яких у першу чергу варто віднести: досить складну загальну економічну ситуацію в країні і, як наслідок, соціальну напруженість у суспільстві; поліетнічність; наявність різних релігійних конфесій; недостатній досвід політичної еліти українського суспільства; відсутність підтримуваної всіма верствами суспільства консолідуючої ідеї й у звязку з цим суперечливість соціально-політичної орієнтації українського суспільства.

Основний зміст дисертації

Проведене соціально-філософське дослідження характеру впливу етнонаціонального чинника на формування та функціонування безпеки суспільства перехідної доби дало можливість сформулювати наступні висновки: - на основі аналізу історичного процесу формування сутності безпеки показано, що причиною виникнення й існування системи безпеки є обєктивна потреба будь-якого суспільства в самозбереженні. У процесі розвитку людства зміст безпеки розширився від розуміння її як здатності субєкта захиститися від збройного насилля ззовні до нейтралізації всього комплексу загроз країні. Обєктами безпеки є людина, суспільство, держава. При створенні системи безпеки країни варто оцінювати її як відкриту, складну соціальну систему. Головними елементами системи безпеки слід вважати: соціальні процеси і звязки в суспільстві; соціальні інститути, які забезпечують безпеку; соціальні групи людей, як виразників значимих потреб та їх інтересів. На створення системи безпеки країни важливий вплив здійснюють такі чинники, як: геополітичний, соціальний, економічний, етнічний, культурний;

- кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується подальшим ростом національної самосвідомості; посиленням могутності національних рухів, які можуть за певних обставин викликати загрозу безпеці поліетнічних держав; почуттям незадоволеності потреб етносів у саморозвитку, яке виникає в поліетнічних державах незалежно від їхніх соціально-економічних систем. Тому етноси прагнуть до створення своєї держави. Це прагнення підсилюється загостренням соціальних умов в транзитних суспільствах та вимогами до їх безпеки. Інтеграційні процеси у світі не привели до очікуваного стирання етнічних розходжень і ослаблення протиріч у етнонаціональних відносинах. Етнічний чинник у поліетнічних суспільствах виконує в системі безпеки важливу роль і може служити дестабілізуючою силою;

- розвиток суспільства в перехідний період повязаний з руйнацією традиційного способу життя, сталих соціальних норм і цінностей. Це призводить до того, що процес створення і функціонування системи безпеки України йде досить складно. В даний час є всі підстави стверджувати, що раціонально побудована й ефективно діюча система безпеки України поки що відсутня. Формування системи безпеки, ефективність її функціонування багато в чому, якщо не повністю, залежить від соціальної стабільності українського суспільства. Проведене дослідження, використані при цьому матеріали соціологічних опитувань свідчать, що в даний час достатньо гострі суперечності існують у всіх сферах суспільства, що істотно послабляє систему безпеки;

- специфіка процесу формування безпеки в Україні визначається цілим рядом факторів, до яких у першу чергу варто віднести: досить складну загальну економічну ситуацію в країні і, як наслідок, соціальну напруженість у суспільстві; поліетнічність; наявність різних релігійних конфесій; недостатній досвід політичної еліти українського суспільства; відсутність підтримуваної всіма верствами суспільства консолідуючої ідеї й у звязку з цим суперечливість соціально-політичної орієнтації українського суспільства. Україна є поліетнічною державою зі складною етнічною структурою. Це означає, що етнонаціональний фактор у системі безпеки виконує важливу роль і може служити як стабілізуючою (обєднуючою) силою, так і бути спрямованим на її руйнування;

- політика регулювання міжетнічних відносин в Україні недостатньо усвідомлена і розроблена теоретично та мало ефективна на практиці. Складна економічна ситуація в країні змусила політичні сили суспільства і держави сконцентрувати основну увагу на інші сфери суспільства. Духовне життя народу, національні культури реально приречені на самовиживання, національно-патріотичне виховання більше декларується і часто носить однобокий характер. Ідеологія національної держави після її формулювання перестала бути вихідною точкою формування ціннісних основ створення української демократичної держави. В основі кризи суспільних систем постсоціалістичних країн перехідного типу крім інших лежить також криза ідеології. Отже, можна стверджувати, що процес відродження передбачає формування нової системи цінностей і нової національної ідеології, як ідеології єдності;

- у цілому ж слід зазначити, що наявні до цього часу серйозні розбіжності серед політиків і вчених у визначенні й оцінках джерел загроз національної безпеки поки що не дозволяють створити найбільш оптимальну систему її забезпечення. Ситуацію погіршує і неконсолідованість суспільства. У подібних умовах проблема гарантування національної безпеки України приречена існувати в теорії у вигляді офіційних і альтернативних концепцій, а на практиці в якості не збалансованої системи, окремі елементи якої можуть, за певних умов, являти загрозу протягом свого функціонування для інших елементів і для суспільства в цілому.

Проте в Україні існує потенціал для успішного рішення такої важливої проблеми як забезпечення безпеки. Це можливо за умови опори на консолідацію сили народів, що проживають в країні.

1. Пучков О.О. Безпека, як обєкт соціально-філософського аналізу // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 53. К.: Український центр духовної культури, 2006. С. 223-234.

2. Пучков О.О. Національна безпека, як умова модернізації сучасного українського суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 47. К.: Український центр духовної культури, 2005. С. 232-240.

3. Пучков О.О. Етнонаціональний чинник у безпеці суспільства: соціально-філософський контекст // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 46. К.: Український центр духовної культури, 2005. С. 185-190.

4. Пучков О.О. Етнонаціональні детермінанти системи міжнародної безпеки // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. Праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 45. К.: Український центр духовної культури, 2005. С. 211-217.

5. Пучков О.О. Етнонаціональні відносини й національна політика // Зб. Наук. праць: суспільні науки. Вип. 12. К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2007. С. 12-20.

6. Пучков О.О. Особистість в системі національної безпеки сучасного українського суспільства // Зб. Наук. праць: суспільні науки. Вип. 11. К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2005. С. 180-194.

7. Пучков О.О. Основні напрями розвитку системи безпеки поліетнічної України // Зб. Наук. праць: суспільні науки. Вип. 10. К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2005. С. 24-33.

8. Пучков О.О. Особливості формування системи безпеки українського суспільства // Зб. Наук. праць: суспільні науки. Вип. 8. К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2004. С. 120-131.

9. Пучков О.О. Поняття “корупція” та проблема його визначення в сучасному українському суспільстві // Зб. Наук. праць: суспільні науки. Вип. 7. К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2003. С. 152-163.

10. Пучков О.О. Воєнна безпека в контексті трансформації психології міжнародних відносин // Збірник наукових праць / За заг. ред. В.М. Литвина та М.М. Слюсаревського. К.: Інф.-вид. центр Тов-ва “Знання” України, 2001. Вип.3. С. 324-325.

11. Пучков О.О. Україна в системі глобальної світової безпеки // Матеріали VI Міжнародної науково-теоретичної конференції: “ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія”. К.: Фенікс, 2007. С. 391-393.

12. Пучков О.О. Система безпеки України поліетнічному суспільстві // ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє”, К.: ЛОГОС, 2006. 23 с.

13. Пучков О.О. Етнонаціональні процеси в умовах побудови поліетнічного українського суспільства // V Міжнародної науково-теоретичної конференції: “ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія”. К.: Фенікс, 2006. С. 152-155.

14. Пучков О.О. Етнонаціональний чинник у безпеці сучасного українського суспільства // Матеріали міжкафедральної науково-практичної конференції: “Система морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил): сучасний стан та перспективи розвитку”. К.: НАОУ, 2005. С. 203-209.

15. Пучков О.О. Етнонаціональні процеси в умовах побудови громадянського суспільства // Матеріали IV Міжнародної науково-теоретичної конференції: “ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія”. К.: Фенікс, 2005. С. 197-199.