Теоретико-методологічні засади дослідження етнонаціональних процесів і державного управління. Адміністративна реформа в Україні: системний підхід і синергетична парадигма. Національно-державний устрій незалежної України та її етнонаціональна політика.
При низкой оригинальности работы "Етнонаціональний аспект адміністративної реформи в Україні (теоретико-методологічний аналіз)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вони концентровано відображені у Концепції адміністративної реформи, що розроблена Державною комісією з проведення в Україні адміністративної реформи, і основні положення якої, згідно з Указом Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”, покладені в основу реформування системи врядування. Це дисертаційне дослідження проведено в межах планового комплексного наукового проекту Української Академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування”, у тому числі теоретичних розробок проблем регіонального управління, що здійснюються кафедрами і науковими підрозділами Одеського філіалу Академії, і зорієнтоване на наукове забезпечення адміністративної реформи. Сукупність сформульованих у дисертації теоретичних положень щодо взаємозвязку процесів етнонаціонального розвитку і модернізації системи врядування в Україні означає започаткування нового напряму в науці з державного управління. Результати дослідження знайшли часткове впровадження у науково-дослідній, освітянській і законотворчій сферах, а також у діяльності органів виконавчої влади і громадських національних організацій, зокрема: при розробці програми та інструментарію досліджень, що проводяться в Одеському філіалі УАДУ при Президентові України в межах комплексного наукового проекту Академії “Державне управління та місцеве самоврядування”; в процесі розробки проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про національні меншини в Україні”; при підготовці проектів документів у звязку з підписанням угоди між Держкомнацміграції України та відповідним відомством Республіки Молдова про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин; при підготовці програми спільних дій центральних органів виконавчої влади разом з обласними державними адміністраціями Закарпатської, Чернівецької та Одеської областей щодо забезпечення етнополітичної стабільності в цих регіонах; при підготовці програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Нижній Дунай”; при розробці положення про міжвідомчу координаційну раду з питань міжнаціональних відносин та етнокультурного розвитку в Одеській області. У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження етнонаціональних процесів і державного управління” - подано огляд літератури, аналізується стан досліджуваної проблеми, визначаються невирішені питання в межах теми дисертації, пропонуються нові теоретико-методологічні підходи до їх вивчення, обґрунтовується взаємозвязок і взаємообумовленість процесів етнонаціонального розвитку і модернізації системи державного управління в Україні.У “Висновках” підбито підсумки дослідження, сформульовано низку теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій, що заслуговують на пріоритетну увагу, визначено підходи щодо подальшого поглиблення і розвитку Концепції адміністративної реформи, конкретизації програми її реалізації, виокремлено актуальні проблеми, на вивченні яких доцільно зосередити зусилля фахівців різних галузей наукового знання. Зміст державно-управлінських відносин, організаційно-функціональна структура державно-управлінського механізму, технологія врядування визначаються великою мірою процесом розбудови Української національної держави і її етнонаціональною політикою. Етнонаціональний фактор справлятиме суттєвий вплив передусім на такі напрями адміністративної реформи: трансформація функцій і структури органів виконавчої влади; побудова виконавчої вертикалі; запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою; становлення місцевого самоврядування; організація на нових засадах державної та муніципальної служби. Складання механізмів державного управління на основі доцільного балансу між традиціями та інноваціями, які забезпечать прогрес і цілісність українського суспільства у його культурному розмаїтті, просування по шляху до громадянського суспільства, можна визначити як одне з надзавдань адміністративної реформи. Масштабність і динамізм самоорганізаційних процесів в етнонаціональній сфері життя суспільства повинні бути враховані, зокрема, при розробці і здійсненні заходів щодо а) оновлення правової бази, яка регулює завдання, функції і організацію органів виконавчої влади, їх взаємодію з органами місцевого самоврядування і національними громадськими організаціями, б) інтеграції територіальних громад в поліетнічних регіонах, формування фінансово-економічних засад їх комунальних обєднань, в) кадрового забезпечення державної і муніципальної служби.
План
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вывод
У “Висновках” підбито підсумки дослідження, сформульовано низку теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій, що заслуговують на пріоритетну увагу, визначено підходи щодо подальшого поглиблення і розвитку Концепції адміністративної реформи, конкретизації програми її реалізації, виокремлено актуальні проблеми, на вивченні яких доцільно зосередити зусилля фахівців різних галузей наукового знання. Основні з них: 1. Проведене дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу. Зміст державно-управлінських відносин, організаційно-функціональна структура державно-управлінського механізму, технологія врядування визначаються великою мірою процесом розбудови Української національної держави і її етнонаціональною політикою. Етнонаціональний фактор справлятиме суттєвий вплив передусім на такі напрями адміністративної реформи: трансформація функцій і структури органів виконавчої влади; побудова виконавчої вертикалі; запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою; становлення місцевого самоврядування; організація на нових засадах державної та муніципальної служби.
2. Успіх модернізації системи врядування великою, якщо не вирішальною, мірою залежить від включення всієї сукупності самоорганізаційних механізмів суспільства. Врахування етнонаціонального фактора - це вирішення проблеми використання креативних можливостей синергійних ефектів українського поліетнічного суспільства, забезпечення необхідного динамізму прогресивних перетворень. Складання механізмів державного управління на основі доцільного балансу між традиціями та інноваціями, які забезпечать прогрес і цілісність українського суспільства у його культурному розмаїтті, просування по шляху до громадянського суспільства, можна визначити як одне з надзавдань адміністративної реформи.
3. Особливості державно-управлінських відносин в етнонаціональній сфері обумовлюються своєрідністю взаємостановища їх сторін, специфікою етнонаціональних процесів як обєктів регулювання. Механізми державного управління мають ефективно функціонувати за умов надшвидкого розвитку процесів у соціальних, в тому числі етнічних, системах, враховувати вимоги “еволюційних заборон” і закони коеволюції. Їх завдання - сприяти обєднанню в українському суспільстві етнонаціональних спільнот, кожна з яких має свою історію, свою систему цінностей, а також органічній інтеграції в Українську державу регіонів, що історично склалися.
4. Масштабність і динамізм самоорганізаційних процесів в етнонаціональній сфері життя суспільства повинні бути враховані, зокрема, при розробці і здійсненні заходів щодо а) оновлення правової бази, яка регулює завдання, функції і організацію органів виконавчої влади, їх взаємодію з органами місцевого самоврядування і національними громадськими організаціями, б) інтеграції територіальних громад в поліетнічних регіонах, формування фінансово-економічних засад їх комунальних обєднань, в) кадрового забезпечення державної і муніципальної служби. Важливо прискорити прийняття Концепції державної етнонаціональної політики, Закону України “Про територіальний устрій України”, передбачивши в ньому конкретизацію положення ст. 132 Конституції України щодо врахування етнічних і культурних традицій регіонів, запровадити в поліетнічних регіонах розробку і реалізацію комплексних програм їх соціально-економічного і культурного розвитку.
5. Проблема етнонаціональної детермінованості модернізації системи врядування відзначається принциповою новизною, знаходиться на перетині пізнавальних інтересів науки з державного управління, етнодержавознавства, політології, правознавства, соціології, деяких інших дисциплін, що обумовлює потребу нетрадиційних підходів до її дослідження. Визначення сутності і витоків етнічності з позиції синергійного світорозуміння, біосоціальної концепції етносу створює теоретико-методологічну основу для зясування питань щодо співвідношення обєктивного і субєктивного в процесі етнічного структурування українського суспільства, внутрішнього джерела самоорганізаційної динаміки етнічних систем, вектора етнонаціональних процесів, меж втручання держави в етнічне життя. Можливості системного аналізу модернізаційних процесів у поліетнічному суспільстві, теоретичного моделювання державно-управлінських і самоврядних механізмів значно розширено завдяки застосуванню інструментально-методичного апарату синергетики і методу етнорегіонального аналізу.
6. У процесі подальшого теоретичного осмислення адміністративної реформи в центрі уваги науковців мають бути дослідження державно-управлінських відносин, нелінійності розвитку соціальних систем як обєктів державно-регулятивного впливу, виявлення джерел самоорганізаційної динаміки, звязків управлінської підсистеми з зовнішнім середовищем, визначення змісту і структури інформаційних потоків. Набувають актуальності дослідження на таких напрямах науки з державного управління: роль етнонаціональної ментальності у формуванні загальної культури державного управління; відповідність структур державного управління і місцевого самоврядування історико-культурним традиціям країни, її регіонів, сучасним потребам модернізації; етнорегіональна обумовленість запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою; виявлення специфіки та обґрунтування стратегії, методів і засобів державного регулювання етнонаціональних процесів. До числа учасників експериментальної перевірки моделей нового адміністративно-територіального устрою і територіальної організації врядування необхідно включити регіони з поліетнічним складом населення.
Список литературы
Індивідуальні монографії
1. Надолішній П.І. Етнонаціональний фактор адміністративної реформи в Україні: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 264 с. (15,84 друк. арк.)
Рецензія: Шелест Д.С. Регіоналізм в етнонаціональній політиці і державному управлінні // Віче. - 1999. - №7. - С. 149-152.
2. Надолішній П.І. Розбудова нової системи врядування в Україні: етнонаціональний аспект. (Теоретико-методологічний аналіз): Моногр. - К.; Одеса: Вид-во УАДУ; АСТРОПРИНТ, 1999. - 304 с. (18,69 друк. арк.)
Колективні монографії
3. Надолишний П.И. Организационная структура управления идейно-воспитательным процессом в областном звене // Идеологичекая работа и социальное творчество масс: (тенденции и задачи перестройки массового сознания): Моногр. / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС; Под ред. В.С. Комаровского и А.А. Коробейникова. - М., Мысль, 1989. - Разд. IV. - С. 194-207.
4. Надолишний П.И. Этнические россияне в сопредельных странах // Разделит ли Россия участь Союза ССР? (Кризис межнациональных отношений и федеральная национальная политика): Моногр. / Э.А. Баграмов (рук. авт. коллектива), Ж.Г. Голотвин, Г.С. Гуревич и др.; Редкол.: Э.А. Баграмов, А.И. Доронченков, М.М. Морозова, П.И. Надолишний. - М., 1993. - Гл. 7. [§] 7.1. - С. 150-157.
5. Надолишний П.И. Межнациональные конфликты в ближнем зарубежье и Россия. - Там же. - Гл. 7. [§] 7.2. - С. 158-163.
6. Надолишний П.И. Проблема границ и территорий в контексте геополитики. - Там же. - Гл. 7. [§] 7.4. - С. 167-171.
7. Надолишний П.И. Кто формирует и реализует федеральную национальную политику. - Там же. - Гл. 9. - С. 211-234.
8. Морозова М.М., Надолишний П.И. Политика в отношении малочисленных народов и национальных групп (меньшинств). - Там же. - Гл. 4. [Вступ.] - С. 87-89.
9. Морозова М.М., Надолишний П.И. Национальные меньшинства в российских масштабах. - Там же. - Гл. 4. [§] 4.2. - С. 98-104.
10. Морозова М.М., Надолишний П.И. Устранение последствий депортаций как неотложная задача. - Там же. - Гл. 5. [§] 5.2. - С. 113-121.
11. Надолишний П.И., Хмара Н.И. Беженцы. Государственное измерение человеческой драмы. - Там же. - Гл. 7. [§] 7.3. - С. 163-167.
12. Надолишний П.И. Автономия, без которой в России не может быть подлинного федерализма // Россия на пороге ХХІ века. (Современные проблемы национально-государственного строительства РФ): Моногр. / В.А. Алексеев, И.А. Ахтамазян, Э.А. Баграмов и др.; Под общ. ред. В.Н. Кожемякина, А.И. Подберезкина. - М., 1996. - Гл. III. [§] 6. - С. 104-110.
Збірник, брошура
13. Многонациональный Одесский край: образ и реальность. (Документы. Очерки. Материалы): В 3 т. / Ин-т этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая РАН; Одес. фил. УАДУ при Президенте Украины; Одес. гос. ун-т им. И.И. Мечникова; Авт.-сост.: Л.А. Ануфриев, В.Н. Ковальчук, П.И. Надолишний, Ф.В. Резник, А.П. Якубовский; Отв. ред. П.И. Надолишний; Под общ. ред. М.Н. Губогло, А.П. Якубовского. - М., 1997. - (“Национальные движения в СССР и в постсоветском пространстве”). - Т. 1: Этнополитическая модернизация. - 316 с.; Т. 2: Этнополитическая стратификация. - 282 с.; Т. 3: Этнополитическая мобилизация. - 275 с.
14. Надолішній П.І., Пригарін О.В., Саханенко С.Є. Етнічна карта півдня України (соціокультурний та етнополітичний аспекти): Вип.2. Херсонська область: Інформ.-методичний посібник / Одес. філ. УАДУ при Президентові України; За заг. ред. П.І.Надолішнього. - Одеса: АСТРОПРИНТ, 1998. - 48 с.
Статті, тези доповідей
15. Надолішній П.І. Проблеми становлення державної служби в контексті етнонаціональних процесів // Зб. наук. праць Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - Вип. 1. - С. 176-182.
16. Надолішній П.І. Адміністративна реформа: синергетична парадигма (етнонаціональний аспект) // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - 1999. - №2. - С. 288-296.
17. Надолішній П.І. Екстериторіальна самоорганізація національних меншин у контексті адміністративної реформи // Віче. - 1999. - №5. - С. 70-84.
18. Надолішній П.І. Системологічна концепція етнонаціональної обумовленості адміністративної реформи в Україні // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - 1999. - №3. - С. 212-220.
19. Надолішній П.І. Етнонаціональна обумовленість розбудови нового державно-управлінського механізму // Командор. - 1999. - №3. - С. 4-7.
20. Доронченков А.И., Надолишний П.И. Политический центризм и межнациональные отношения (к постановке проблемы) // Кентавр. - 1992. - №1-2. - С. 20-31 [Москва].
21. Надолишний П.И. Русский вопрос и современные политические партии // Кентавр. - 1993. - №2. - С. 26-29 [Москва].
22. Андреев Э.Н., Морозова М.М., Надолишний П.И., Новоженина О.П., Хлопьев А.Т. Украинцы России: мнения, ориентации, жизненные проблемы: По материалам экспертного опроса на І Конгрессе украинцев в России // Мы - граждане России: Материалы І Конгресса украинцев Российской Федерации / Под общ. ред. А. Руденко-Десняка. - М., 1994. - С. 84-98.
23. Надолішній П.І., Резнік Ф.В. Цей нелегкий шлях відродження (проблеми соціально-економічного та етнокультурного розвитку українських гагаузів: (за матеріалами комплексного дослідження) // Українська діаспора: Наук. вид. / Ін-т соціол. НАН України; Ред. Енцикл. Укр. Діаспори при НТШ: Число 10. - К.; Чикаго, 1997. - С. 157-170.
24. Ковальчук В.М., Надолишний П.И., Резник Ф.В. Одесская область в контексте этнополитической ситуации Украины // Многонациональный Одесский край: образ и реальность. (Документы. Очерки. Материалы). - М., 1997. - Т. 1. - С. 17-28.
25. Надолишний П.И. Этнополитическая стратификация и устройство национальной жизни общества // Многонациональный Одесский край: образ и реальность (Документы. Очерки. Материалы). - М., 1997. - Т.2. - С. 11-23.
26. Надолішній П.І. Проблеми раціонального адміністративно-територіального поділу і місцевого самоврядування у призмі етнічної самоорганізації // Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України): Зб. наук. праць Одес. філ. УАДУ при Президентові України. - Одеса: ОЦНТЕІ, 1998. - С. 147-153.
27. Надолішній П.І. Етнополітичні та міжетнічні конфлікти у пострадянському просторі: уроки для України // Етнополітичні конфлікти у посттоталітарному просторі / Відп. ред.: Ю. Римаренко, І. Тимошенко, Е. Степанов. - К., 1999. - С. 59-61.
28. Надолішній П.І. Регіональна політика і кадри управлінців // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу та слухачів Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, м. Київ, 31 трав. 1996 р. - К.: Вид-во УАДУ, 1996. - С. 179-182.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы