Етнонаціоналізм як політична ідеологія в умовах суспільства, що трансформується (на прикладі Всеросійського суспільно-патріотичного руху "Російська національна єдність") - Автореферат

Актуалізація проблем формування нових національних ідентичностей, пошуку нової формули «національної ідеї», яка б дозволила провести заміщення невдалої спроби створення ідентичності «багатонаціонального радянського народу» на нову сукупність символів, що має значні мобілізаційний та інтеграційний потенціали, ревіталізувала традиційно-історичні форми ідентичності, найбільш актуальною та усвідомленою маніфестацією якої в пострадянському суспільстві стала етнічність, а етнічний чинник став одним з найважливіших параметрів суспільного життя та набув маніфестних, а у багатьох випадках - конфліктних форм. Дослідження соціокультурних трансформацій у російському суспільстві дозволило виявити та розпочати вивчення нових ідей, соціальних практик та форм діяльності радикально налаштованої частини російської інтелектуальної еліти з конструювання ідентичностей пострадянського періоду, повязаного, перш за все, з бурхливим процесом політизації етнічності, етнізації суспільних відносин, оформленням «російського проекту» ідеології етнонаціоналізму, появою організацій та лідерів, які сповідують етнонаціоналістичні переконання. Подолання суперечностей соціальних трансформацій російського суспільства, стабілізація розбалансованого соціополітичного простору є неможливими без вивчення та зняття етнонаціональних протиріч, що повязані, в першу чергу, з виявленням та розглядом специфіки етнополітичних конфліктів в суспільстві, яке проходить глибокоешелонований, довготривалий та всебічний процес трансформації і тому вимагає проведення глибокого та вдумливого аналізу особливостей становлення та розвитку «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології. Наявність регіональних відділень російських націоналістичних організацій (Всеросійський суспільно-патріотичний рух «Російська національна єдність», Націонал-більшовицька партія, Народна національна партія тощо) на території України в регіонах з компактним проживанням російської національної меншини, зважаючи на відсутність їх офіційної реєстрації в установленому законом порядку, що ускладнює контроль за їх діяльністю з боку компетентних органів держави, та схильність до екстремістської практики реалізації власних програмно-ідеологічних засад шляхом нагнітання протестних настроїв, провокування конфліктних ситуацій, поширення інформації антидержавницького провокаційного спрямування, що зазіхає на територіальну цілісність України та підриває її авторитет і престиж в цілому, створює потенційну загрозу для національної безпеки України, і тому вимагає вироблення стратегії протидії та виконання на її основі комплексу практичних заходів з боку держави з метою попередження та припинення екстремістських проявів з боку вказаних організацій, базуючись на дослідженні та вивченні програмно-ідеологічних засад їх діяльності, психологічних мотивацій, поведінкових стереотипів та патернів колективних дій їх учасників. Методологічну основу дослідження складають наукові принципи історизму (дослідження явищ у процесі становлення та розвитку), багатоаспектності (вивчення всього комплексу факторів: економічного, політичного, релігійного, соціального), всебічності (аналіз процесів формування та становлення «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології), обєктивності (неупередженість, незалежність суджень від суспільно-політичної заангажованості).У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології», що складається з двох підрозділів, обґрунтовуються теоретичні і методологічні основи розвязання досліджуваної проблеми. Проблеми співвідношення етнічності та націоналізму розглядали Б. Мухарямов в своїх дослідженнях достатньо аргументовано розкривають соціально-психологічну сутність етнічності, націоналізму та його модифікацій. Серед досліджень українських вчених щодо проблем міжнаціональних відносин та теорій етнополітичного конфлікту, нації та націоналізму виокремлено праці О. У другому розділі - «Формування та становлення «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології», що складається з трьох підрозділів, розглянуто понятійний апарат дослідження, сутність етнічного націоналізму як політичної ідеології та визначено особливості «громадянської» та «етнічної» форм сучасного російського націоналізму.Комплексний аналіз «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології дає підстави зробити такі висновки. Аналіз літератури та джерел дає підстави стверджувати, що в дослідженнях «російського проекту» етнонаціоналістичної ідеології найбільш широко репрезентованими є ксенофобський та релігійний його фрагменти. Проте єдина комплексна робота, яка представила б «російський проект» етнонаціоналістичної ідеології у всій повноті, на сьогоднішній день відсутня. Обґрунтовано, що «російський проект» етнонаціоналістичної ідеології є продуктом системної кризи російського суспільства, що наступила після розпаду СРСР з низкою політичних, релігійних, культурних, етичних та естетичних характеристик. Особливості розвитку націоналізму та споріднених неонацис

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ