Теоретичні основи дослідження етнокультурного компонента поетичної мови. Етнічно марковані лексико-тематичні парадигми як компонент антропоцентричної моделі поетичного світу Андрія Малишка. Місце мовотворчості поета в українській літературі ХХ століття.
Поет розкрив нові виражальні можливості української мови, тому мовна картина його творів перебуває в колі інтересів науковців. Дослідження індивідуального стилю письменника крізь призму мови його творів охоплюють переважно історико-культурний аспект вивчення мовної моделі світу А. Малишка. Малишка, зокрема виокремлення основних семантичних складових мовного світу митця, у працях українських мовознавців висвітлене не достатньо, хоч цей аспект має важливе значення для дослідження мовно-літературного процесу ХХ століття. Малишка спонукає до висвітлення проблеми звязку між мовою і світоглядною орієнтацією автора, що відображується в моделюванні особливого лінгвального світу, формуванні наскрізних мовних образів, активізації ключових слів і традиційної сакральної лексики та інших явищ, повязаних з інтерпретацією лексичних одиниць у мовній картині світу письменника. Сковороди, а саме науковій проблемі «закономірності розвитку й функціонування української мови», що передбачає вивчення системних звязків одиниць спеціалізованого лексико-семантичного рівня мови, та координується Інститутом української мови НАН України (тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Малишка» присвячений оглядові наукової літератури з теоретичних питань, що є базовими для дисертаційного дослідження: етнолінгвістичні дослідження, питання мовної особистості автора в концепціях теорії мовної картини світу та мовного світу, положення, що стосуються антропоцентричного підходу до вивчення мови письменника, теорії простору (простір горизонтальний, вертикальний, ландшафтний та історико-культурний); здійснено огляд наукової літератури про мову поета, психолого-лінгвістичний аналіз особистості А. У роботі національно-мовну особистість автора визначено як особистість із певною сукупністю знань і уявлень про світ, мову в поєднанні з її національними особливостями, яка володіє високим рівнем комунікативних умінь та мовною стійкістю, любить і поважає мову свого народу, уважає її частиною свого світогляду й світосприйняття. Лексико-тематична парадигма «духовний світ людини» є багатошаровим мовним утворенням, що складається з чотирьох основних лексико-семантичних полів - групи слів, які обєднані загальною лексико-семантичною ознакою: «слово», «пісня», «кохання / любов» і «людина на війні». Малишка ЛСП «слово» обєднує значення: “слово як голос”, “слово як пісня”, “слово як активний діяч”, “поетична творчість” та ін. Малишко вживає традиційно-поетичні образи-символи, наявні в українській етнокультурі: сонце, світло, полумя, вогонь, свічка, шлях (Нехай любові сила розмаїта Хвилює дух і помисел живий, Цвіте, як сонце всередині літа, Стоїть при нас, як вірний вартовий; У роботі і сонця не бачиш, У любові - як пломінь з пожеж).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
