Етнокультурні чинники наративного самоконституювання та взаємної ідентифікації слов’ян та кримських тата - Автореферат

Саме тому вивчення історично, культурно та етнічно відмінних способів самоконституювання субєктів словянської та кримськотатарської етнокультурних груп вважається необхідним та актуальним. Дослідження способів особистісного самоконституювання словян та кримських татар дозволяє відповісти на такі, значущі щодо поставленої проблеми, питання: Чи існують відмінності у фундаментальних особистісних концептах словян та кримських татар? Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми самоконституювання субєкта, описати психологічні складові цього процесу, дослідити його обумовленість етнічною та культурною приналежністю індивіду. Розробити та опрацювати окрему наративну техніку, що дозволяє використовувати особистісні наративи словян так кримських татар у якості моделі з вивчення процесу особистісного самоконституювання та його психологічних механізмів. У роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація існуючих теоретичних підходів та емпіричних результатів, моделювання) застосовано для визначення концептуальних принципів дослідження особистісного самоконституювання субєкта у просторі етнокультурних взаємин; наративні методи дослідження (авторські розробки): адитивна наративна методика "Незакінчена казка", що дозволяє виявити провідні типи особистісного самоконституювання представників словянської та кримськотатарської етнокультурних груп; метод наративного інтервю "Досвід відносин з етнічним Іншим", що дозволяє дослідити головні зміни у субєктності особи, яка взаємодіє з представником іншого етносу.У першому розділі "Філософські, психологічні та крос-культурні підходи до розуміння процесу самоконституювання субєкта", який містить 7 підрозділів, здійснено аналіз поняття самоконституювання субєкта як категорії сучасної гуманістичної філософії, філософії постмодерну та психології, як ключового поняття сучасної вітчизняної субєктної парадигми психології; встановлено логічний та структурний звязок між поняттями самоконституювання субєкта, субєктність та ідентичність субєкта, наголошено на діалогічній природі субєктності та ідентичності. На підставі проведеного в роботі теоретичного аналізу субєктність розуміється як вичерпний результат особистісного самоконституювання індивіда, а ідентичність - як окрема складова субєктності, форма відображення субєктності в ситуації взаємодії з соціальним Іншим. На підставі аналізу літератури з психологічної герменевтики, наратології та лінгвістичної психотерапії було виведено головні принципи використання особистісного нарративу як вірогідної моделі дослідження ідентичності \ субєктності та однієї з форм самоконституювання субєкту. Введено поняття особистісного наративного самоконституювання субєкта, що розуміється як процес відтворення субєктом моделі власного Я у просторі наративу та визначається через сукупність таких наративних дій: 1) артикуляція етнічних відмінностей і меж субєктності між респондентом та етнічним Іншим у наративі; 2) спосіб завдання концепту власної субєктності у наративі про відношення з етнічним Іншим; 3) спосіб завдання субєктності етнічного Іншого в наративі про відношення з етнічним Іншим; 4) якісні характеристики відносин "Я - етнічний Інший", що артикулюються у наративі. Методика побудована таким чином, що її аналіз відбувається на двох рівнях: 1) на рівні спрямованості наративу респондента (на рівні теми та вибору респондентом типу самоконституювання у наративі); 2) на рівні тексту або дискурсу, завдяки якому субєкт будує наратив і розкриває умови та сутність обраного типу самоконституювання.Наративні методи дослідження субєктності представників словянської і кримськотатарської етнокультурних груп Криму дають можливість несуперечливого поєднання глибинно-психологічних і соціально-психологічної наукових парадигм, дають змогу системно дослідити механізми особистісного самоконституювання субєктів полікультурного суспільства, виявити наступність між глибинними неусвідомленими основами субєктності індивіда, причинами та характером його соціальної активності в поліетнічному оточенні. Особистісне самоконституювання у субєктів словянських і кримськотатарської груп розрізняється за низкою етнокультурних характеристик, опосередковане різним психологічним змістом, містить передумови до розуміння причин виникнення неконструктивних взаємних настанов, неприйняття, упереджень. Успішні сценарії самовизначення вимірюються ступенем близькості / віддаленості субєкта від соціальної групи ототожнення, при цьому дистанціювання викликає тривогу і повязане з внутрішньою непевністю, визначається як фактор, що негативно впливає на самовизначення. Герой особистих наративів словян реалізує себе в сьогоденні, за допомогою власної діяльності, і більше звернений до майбутнього, нехай навіть і невідомого; його самовизначення не залежить від минулого, не успадковується, але створюється як результат надбань самого субєкта. Етнічність поза залежністю від її статусу, в с

Основний зміст дисертації