Регіональні особливості основних етапів розвитку етнології Поділля. Форми та методи у розгортанні етнографічних досліджень регіону окресленого періоду. Фактори, що спричинили зміни у напрямах дослідження подільської етнографії 20-х – 30-х років ХХ ст.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних джерел та літератури (49 сторінок, 493 найменувань). Етнологія як наука здатна давати цілісне уявлення про механізм формування національних цінностей, духовний потенціал народу, шляхи досягнення міжетнічної злагоди, передбачати хід і наслідки етнокультурних та етнонаціональних процесів. У 1920 - 1930-х роках серед гуманітарних дисциплін етнологія була однією з пріоритетних галузей науки. Мета дисертаційного дослідження - розкрити історію, погляди, методи та підходи науковців до етнографічного вивчення Поділля, виявити на основі комплексного аналізу опублікованих та архівних документів, наукових досліджень і матеріалів періодичної преси недостатньо вивчені питання, показати різні аспекти наукової й просвітницької діяльності етнографічних осередків Поділля у 20 - 30-х роках ХХ ст. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи системності та історизму, які зумовлюють вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного, порівняльно-історичного, системного та реконструктивного аналізу всього комплексу джерел та літератури стосовно предмету дослідження.Автор була безпосереднім свідком та учасником описуваних подій і стала, по суті, першим історіографом Української Академії наук, детально відтворивши діяльність комісії ВУАН з 1918 по 1941 роки, а також діяльність тих науковців ВУАН, які стали жертвами політичних репресій 1930-х років. Про Сіцінського як етнографа, мистецтвознавця та організатора історико-краєзнавчого руху на Поділлі дізнаємося з збірника наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції «Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля». Дослідниця проаналізувала і узагальнила величезний матеріал, зібраний особисто в численних експедиціях впродовж багатьох років, використала чимало дописів кореспондентів з Поділля, що публікувалися і збиралися у досліджуваний період. У книзі переважно на архівних матеріалах розкриваються дослідження в галузі етнокультурології українців, трагічна доля репресованих учених і руйнування наукової школи етнологів. Під пильне око науковця потрапили наукові центри та осередки з вивчення української традиційної культури у 20 - 30-х роках ХХ ст., введено в науковий обіг кілька десятків забутих імен дослідників, збирачів, які вивчали Поділля.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
