Етногеографічні чинники сучасних глобальних та регіональних територіально-політичних процесів - Автореферат

При цьому в багатьох регіонах і в цілому у світі посилюється міжетнічна напруженість, зростають міжнародні суперечності і конфлікти, що послаблює стійкість, цілісність і стабільність розвитку етносфери і навколишнього природного середовища. Тому вивчення територіально-політичних процесів у контексті зростаючого впливу етногеографічних чинників на глобальні та регіональні етнонаціональні системи має велике значення в сучасному світоустрої. Результати наукового вивчення впливу етногеографічних чинників на сучасні глобалізаційні процеси сприятимуть розвитку української державності й міжетнічної консолідації в суспільстві, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи та її значення для розвитку країни. Дисертаційне дослідження безпосередньо повязане з науково-дослідною роботою, яка виконується на кафедрі загальноекономічних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації України з теми “Геоекономічні аспекти розвитку України в умовах глобалізації та регіоналізації світу” (№ реєстрації 215/04). Метою дисертаційної роботи є визначення найважливіших закономірностей впливу етногеографічних чинників на глобальні та регіональні територіально-політичні процеси, під якими розуміється взаємозвязок глобалізації та регіоналізації світу як основоположних тенденцій розвитку антропосфери на різних етапах трансформації суспільства і міждержавних відносин.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження територіально-політичних процесів” проаналізована етносфера як обєкт суспільно-географічного дослідження; поглиблено поняття “етнос”, яке з географічної точки зору, визначено автором як історично складена на основі певної території сукупність особистостей, які обєднані спільністю походження, традиційно-культурними цінностями та різними формами ідентифікації; виявлено взаємозвязок між етнотериторіальними і геоетнополітичними процесами; удосконалено методичні основи дослідження територіально-політичних процесів. Міжетнічні процеси досліджені на основі їх взаємозвязку з певною територією, яка є обовязковою умовою виникнення і розвитку будь-якого етносу і розглядається як місце компактного проживання народу в певній історичній епосі (етнічна територія). Ступінь (рівень) міжетнічної напруженості на різних рівнях територіально-політичних процесів запропоновано визначати за розробленою автором шкалою, яка враховує питому вагу будь-якого етносу в загальній чисельності населення країни (ЗНК). Для визначення рівня МЕН у конкретному регіоні нами запропоновано додатковий коефіцієнт міжетнічної напруженості (Кмен), який розраховується за наступною формулою: (1.1), де: Де (знк) - частка (%) досліджуваного етносу в загальній чисельності населення країни; Д"(мен) - найменше значення частки (%) етносу за шкалою рівнів МЕН; Д"(мен) - найбільше значення частки (%) етносу за шкалою рівнів МЕН; N (мен) - номер рівня за шкалою МЕН. На основі прагнення забезпечити свої потреби виявляється культурно-економічна специфіка етносу, при якій провідна дія продуктивних сил на етнос здійснюється через виробничі відносини.На основі аналізу й синтезу міждисциплінарних знань виявлено провідне значення етногеографічних чинників у розвитку глобальних та регіональних територіально-політичних процесів. Взаємозвязок між певним типом етнічної спільноти і стадією становлення та розвитку державності свідчить про основоположну сутність етносу в процесі формування політичної карти світу. Розвиток етногенезу до рівня класичного етносу (народності), як найбільш консолідованої, гармонійної (щодо навколишнього середовища) і життєстійкої форми організації суспільства, стимулює природно-необхідну інтеграцію. Етногеографічні чинники зумовлюють процеси глобалізації та регіоналізації світу з наступною трансформацією етносфери. Міжетнічні процеси на глобальному рівні свідчать про те, що цивілізаційна несумісність є головною рушійною силою міжнародних конфліктів, тому в сучасних умовах представники домінуючих цивілізацій не тільки визначають найважливіші напрями розвитку світогосподарських звязків, але й координують процеси міжнародної етнополітичної інтеграції та регіоналізації світу.

Основний зміст дисертаційної роботи

На основі аналізу й синтезу міждисциплінарних знань виявлено провідне значення етногеографічних чинників у розвитку глобальних та регіональних територіально-політичних процесів. Основні науково-теоретичні та практичні результати дослідження є такими: 1. Взаємозвязок між певним типом етнічної спільноти і стадією становлення та розвитку державності свідчить про основоположну сутність етносу в процесі формування політичної карти світу. Розвиток етногенезу до рівня класичного етносу (народності), як найбільш консолідованої, гармонійної (щодо навколишнього середовища) і життєстійкої форми організації суспільства, стимулює природно-необхідну інтеграцію. Вона здійснюється на основі сприятливої компліментарності і взаємовигідності як з точки зору внутрішньоетнічної консолідації, так і з урахуванням обєктивних міжетнічних територіально-політичних процесів.

2. Етногеографічні чинники зумовлюють процеси глобалізації та регіоналізації світу з наступною трансформацією етносфери. Обєднуючою основою етнотериторіальних і геополітичних процесів є політико-географічний простір, як відображення генетичної та еволюційної єдності соціального і природного, як мети, засобу і результату політичної діяльності етносів.

3. У звязку з основоположною значущістю етногенетичних взаємозвязків в ієрархічній структурі людства особливе значення мають етнічні потреби людини, які є основою для подальшого прояву інших різновидів потреб. У результаті задоволення певних потреб на різних таксономічних рівнях етносфери формується відчуття етнічності, яке відображає і стимулює етногрупову єдність і тому в цілому є чинником інтегруючим. Аспекти незадоволеності етнічних потреб і порушення принципу компліментарності призводять до накладення один на одного суперечливих етнічних полів і зростання міжетнічної напруженості.

4. Регіоналізація є проміжним етапом глобалізації, тому всі різновиди територіально-політичних процесів і міжетнічних відносин необхідно розглядати як прояв глобалізаційних процесів. Міжетнічні процеси на глобальному рівні свідчать про те, що цивілізаційна несумісність є головною рушійною силою міжнародних конфліктів, тому в сучасних умовах представники домінуючих цивілізацій не тільки визначають найважливіші напрями розвитку світогосподарських звязків, але й координують процеси міжнародної етнополітичної інтеграції та регіоналізації світу.

5. На основі вдосконаленої типології країн світу за етнонаціональним складом і ступенем етнічного впливу розроблена методика визначення територій з різними рівнями міжетнічної напруженості з метою гармонізації міжнародних відносин в умовах розвитку глобалізаційних процесів. В звязку з переважанням у світі поліетнічних держав сучасні територіально-політичні процеси часто призводять до загострення міжетнічних суперечностей як на регіональному, так і на глобальному рівнях.

6. Геоетнополітичні конфлікти виявляються як результат протиріч, що зумовлені ігноруванням чи неповним врахуванням етногеографічних особливостей відповідних територіально-політичних систем. За певних обставин етнос може розраховувати на широку автономію і створення власної держави, навіть якщо його частка в загальному населенні країни складає лише 0,5 %. Про це свідчить виявлений взаємозвязок між зростанням чисельності населення світу і процесами етнодержавної суверенізації.

7. Основні етапи розвитку міжнародної інтеграції та глобалізації зумовлюються етногеографічними чинниками, а економічна доцільність стимулює політичне обєднання аж до створення єдиної держави імперського типу, що в свою чергу може призвести до негативної трансформації існуючих етнодержавних утворень і повної деградації етносфери.

8. Ураховуючи провідний вплив етногеографічних чинників на територіально-політичні процеси, з метою запобігання міжетнічних конфліктів, геостратегічний вибір країни повинен здійснюватися на основі геоетнополітичних знань, які надають можливість гармонійно поєднувати національні інтереси та обєктивні закономірності сучасних міжцивілізаційних та глобалізаційних процесів.

Таким чином, нами встановлено першочергове значення етногеографічних чинників у розвитку сучасних глобальних та регіональних територіально-політичних процесів: а) етногеографічні чинники першопочатково стимулюють інтеграцію в суспільстві, але тільки у відносно однорідному середовищі і до такого рівня етногенезу, як народність або класичний етнос; б) при становленні державності одних етносів посилюється дезінтегруючий вплив інших етнічних груп та їх прагнення до автономізації, аж до відділення і створення власної держави; в) інтегруючий і дезінтегруючий вплив етносу виявляється сильніше або слабкіше залежно від особливостей етногеографічних чинників, що проявляються через етнополітичну культуру і різні аспекти етнічності як окремо взятих етнофорів, так і найбільш впливових народів світу.

При дослідженні територіально-політичних процесів необхідно враховувати такі положення дисертаційної роботи: по-перше, природно-генетичний і етногеографічний звязок між суспільством та середовищем його існування, оскільки при руйнуванні етнічної основи деградує в цілому навколишнє середовище; по-друге, інтернаціоналізація та глобалізація світу можуть бути корисними тільки до того часу, поки вони сприяють зміцненню й розвитку етнокультурного різноманіття антропосфери і навпаки, необхідно стримувати ті тенденції глобалізації, які стимулюють створення уніфікованого надсуспільства і глобальної імперії; по-третє, необхідно підтримувати етнокультурну винятковість різних країн, одночасно стримуючи розповсюдження так званої “масової культури” і надмірної економізації світу; по-четверте, з метою запобігання міжетнічних конфліктів на глобальному та регіональному рівнях необхідно враховувати вирішальний вплив етногеографічних чинників на територіально-політичні процеси, а також використовувати геоетнополітичні знання як засіб гармонізації міжнародних відносин; по-пяте, для зміцнення державності геостратегічний вибір України повинен здійснюватися з урахуванням національних інтересів та сучасних міжцивілізаційних процесів, які є відображенням найважливіших закономірностей розвитку глобалізації та регіоналізації світу.

1. Шуканов П.В. Типология стран мира понационально-этническому составу // Сборник статей аспирантов и преподавателей Харьковского государственного университета. - Харьков, 1998. - С. 151-153.

2. Шуканов П.В. Геоекономічні аспекти розвитку етносфери // Економічна та соціальна географія. - Київ, 2001. - Вип. 51. - С. 22-27.

3. Дудник І.М., Шуканов П.В. Етнополітичні фактори процесів глобалізації та регіоналізації // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2002. - Випуск 3. - С. 104-108. (Особистий внесок: розкрита структура етнополітичних факторів як обєктивної передумови глобалізації та регіоналізації світу).

4. Джаман М.О., Шуканов П.В. Геоетнополітичні аспекти цивілізаційного вибору України // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2007. - Випуск 13. - С. 175-181. (Особистий внесок: охарактеризовані геоетнополітичні аспекти та обґрунтовано шляхи здійснення цивілізаційного вибору України).

5. Джаман М.О., Шуканов П.В. Роль етнополітичного фактору у процесах міжнародної інтеграції та регіоналізації світу // Економічна та соціальна географія. - Київ, 2007. - Випуск 57. - С. 283-293. (Особистий внесок: розглянута роль етнополітичного фактору та геополітичних закономірностей розвитку міжнародних інтеграційних процесів як проміжних етапів глобалізації світу).

6. Шуканов П.В. Вплив етнополітичного фактора на процеси глобалізації і регіоналізації // Регіональні перспективи. - Кременчук, 2000. - №1. - С. 59-64.

7. Шуканов П.В. Міжетнічна напруженість як чинник формування нових державних утворень // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - Київ-Луцьк, 2000. - Том 1.- С. 113-115.

8. Дудник І.М., Шуканов П.В. Етногеографічні аспекти глобалізації // Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць. - Київ, 2001. - С. 12-13. (Особистий внесок: виявлено значення етнічності та природно-географічних аспектів в умовах глобалізації та регіоналізації світу).

9. Дудник И.Н., Шуканов П.В. Роль наднациональных международных организаций в развитии процессов глобализации // Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству? Матеріали міжнародної конференції. - Донецьк, 2001. - Том 1. - С. 83-86. (Особистий внесок: обґрунтована провідна роль певних наднаціональних структур в розвитку процесів глобалізації).

10. Шуканов П.В. Традиционно-символическое осмысление глобализации // Глобалізм очима сучасника: блиск і злидота феномену: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Суми, 2002. - С. 101-103.

11. Шуканов П.В. Влияние глобализма на развитие этногосударственных систем // Управління розвитком соціально-економічних систем: стан, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції. - Полтава, 2004. - С. 115-119.

12. Шуканов П.В. Этнокультурные и социально-политические аспекты тансформации государства // Соціально-економічний розвиток України на початку ХХІ століття: Матеріали науково-практичної конференції. - Полтава, 2006. - С. 312-316.