Етнічний міф в образних парадигмах давньоанглійських епіко-міфологічних текстів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 150
Лінгвокультурні параметри міфопоетичної картини світу давніх англосаксів. Способи її перекодування, трансмісії через склад та семантику образних парадигм епіко-міфологічних текстів. Групи образів, які є найбільш ефективними вербалізаторами етнічного міфу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
В художньому тексті сакральне значення реалізується переважно у формі образу-символу, який апелює до основ світосприйняття етносу й уможливлює перехід від профанної до міфологічної картини світу, від секулярної до міфопоетичної мови навіть у контекстах, які не стосуються сакральної історії соціуму безпосередньо. Тому аналіз систем образів у тексті дозволяє скласти найбільш точне уявлення про те, які з них виконували функцію сакральних для етноспільноти, осмислити їхню семантику і прагматику. Актуальність дослідження визначається його спрямованістю на розвязання низки проблем сучасної етнолінгвістики (сутність етноміфопоетичної картини світу, реалізація її етнічної специфіки в словесних образах-символах); міфопоетики та семіотики (природа сакральної мови; функції та мовна репрезентація символу в тексті); сугестології (особливості сугестії в різних типах сакральних текстів, засоби сугестивного впливу на різних його рівнях). Актуальність дослідження також обумовлена тим, що сакральна історія давніх англосаксів лежить у підґрунті мовно-концептуальної картини світу сучасних англійців і, постійно реактуалізуючись у колективній памяті завдяки мові, позначається на всіх сферах буття носія етнічної мовно-культурної свідомості. Одиниці сакральної мови - образ і символ - були обєктом дослідження в межах філософії, психології, культурології та літературознавства (А.У першому розділі „Парадигма образів-міфологем та закономірності її реалізації в художньому тексті” викладено теоретичну основу дослідження: проаналізовано сутність понять „міф”, „сакральна мова”, „символ” та „образ”; наведено інтепретацію поняття „етнічний міф англосаксів” та запропоновано методологію дослідження текстів з позиції сугестивної лінгвістики. Символ визначено як нормативну одиницю сакральної мови; знак, представлений феноменологічно; засіб підтримання єдності людини зі сферою священного; словесний образ-символ - як конкретну реалізацію символічного значення в контексті. У християнізованих текстах, у яких головним елементом числового коду є число 3, синтаксична функція нумеративів виражена меншою мірою, ніж у „язичницьких” замовляннях, у яких домінантними на символічній площині є нумеративи девять, пять та чотири: Серед вербалізаторів ознак міфопоетичного простору в замовляннях переважають ті, що реалізують ознаку UВПОРЯДКОВАНОСТІU. У замовляннях [f] алітерує у складі лексем fold (earth), furh (furrow), fodr (fodder), fyllan (to fill), ful (full), fela (many), feoh (cattle) та ін.: Синтаксичний паралелізм з анафоричною основою в замовляннях використовується як „закріпка” для поєднання різних частин формули і як елемент трансової спіралі, що фіксується в кожному тексті, наприклад: Іншими засобами творення трансових спіралей на стилістичному рівні є перелічення, хіазм, паратаксис, повторення. Образна парадигма, яка співвідноситься з першоелементом буття „вода”, в епосі представлена 41 номінацією й у функції субєкта ОСМИСЛЕННЯU реалізується в ряду образів моря, океану (brim, deop w?ter, flod, fealone flod, geofon, holm, h?f, lagu, mere та ін.); потоків, хвиль (brimwylm, brimstreamas, brimes faro?e, egstreamum, y?geblond, eagorstream та ін.); болота; у функції субєкта зіставлення - через образи дороги, шляху (brimlad, brontne ford, floda begong, geofenes begang, hronrad, lagustr?te та ін), стіни, кубка, боротьби стихій, людини, тварини або рослини.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Список литературы
1. Слухай А. Обєктивація фразеологізмів з колоративами в сучасному англомовному фентезійному дискурсі: від Дж. Р. Р. Толкієна до Дж. К. Роулінг // Мовні і концептуальні картини світу. - 2006. - Вип. 19. - С. 255-260.

2. Слухай А. С. Просторовий компонент картини світу давніх англійців та його відображення у епічній поезії: „Битва при Малдоні” // Мовні і концептуальні картини світу. - 2009. - Вип. 25(3). - С. 289-295.

3. Слухай А. С. Ахроматичність як ознака образної парадигми давньоанглійських епічних творів 10-11 ст. та поеми „Беовульф” // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - 2008. - с. 264-273.

4. Слухай А. С. Образ Світового Дерева у давньоанглійській епічній поезії: семантика та еволюція // Мовні і концептуальні картини світу. - 2009. - Вип. 26(3). - С. 163-169.

5. Слухай А. Вербальна сугестія у давньоанглійських поетичних текстах // Мовні і концептуальні картини світу. - 2010. - Вип. 29. - С. 272-278.

6. Слухай А. Алітераційне римування як засіб сугестивного впливу в давньоанглійських текстах: методологія дослідження // Studia Linguistica. - 2010. - Вип. 4. - С. 132-139.

7. Слухай А. Сакральна семантика просторової лексики (на матеріалі англійських фразеологізмів) // Мовні і концептуальні картини світу. - 2010. - Вип. 31. - С. 274-280.

8. Слухай А. Осмислення образів першостихій буття „земля” і „вода” у давньоанглійських загадках // Мова і культура. - 2010. - Вип. 13. - Т. І (137). - С. 332-340.

9. Слухай А. „Беовульф”: сюжет і символіка поеми у звязку із реаліями раннього середньовіччя // Мова та історія. - 2005. - Вип. 83. - С. 24-30.

10. Слухай А. С. Нумерологічна символіка давньанглійських метричних замовлянь (на матеріалі текстів The Nine Herbs Charm та The Charm for Unfruitful Land) // Семантика мови і тексту. - 2009. - Ч. 2. - С. 317-319.

11. Слухай А. С. Эволюция этнокультурных кодов цвета в английском языке (на материале поэмы «Беовульф» и романа «Властелин Колец» Дж. Р. Р. Толкиена) // Горизонты психолингвистики. - Тверь, 2009. - С. 256-261.

12. Слухай А. Фонетико-просодичні та лексико-стилістичні засоби образотворення у давньоанглійській поетичній традиції // Мова та історія. - 2009. - Вип. 113 - С. 12-21.

13. Слухай А. Астральні міфологеми в образних парадигмах давньоанглійської загадки // Мова та історія. - 2010. - Вип. 132 - С. 30-41.

14. Слухай А. Семантика першоелемента буття „вода” у давньоанглійських сакральних текстах (на матеріалі загадок) // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В. В. - 2010. - Вип. 531 : Германська філологія. - С. 191-202.

15. Slukhai A. Center vs. Periphery: The Structure of the Germanic Cosmos // Европейская ментальность сквозь призму языка : международный сборник научных трудов по лингвокультурологии. - Самара, 2010. - С.63-71.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?