Етнічна історія стародавнього Еламу - Автореферат

Зростання зацікавленості не лише українознавців та індоєвропеїстів, а й дослідників тюркських мов та, взагалі, урало-алтайських, а також дравідських, іберійсько-кавказьких, афразійських тощо до вивчення найдавніших писемних культур і цивілізацій Передньої Азії можна пояснити ще й тим, що період реконструйованих лінгвістами «прамов» згаданих відомих науці мовних сімей відноситься, здебільшого, до доби розвинутого неоліту та раннього металу (VI-IV тис. до н. е.), тобто до епохи, що безпосередньо передувала виникненню найдавніших цивілізацій світу на Близькому Сході у IV тис. до н. е. та створенню там у ІІІ тис. до н. е. писемності як системи передачі на письмі звуків мови та звязного мовлення. По-друге, на часі постали питання історіографічного аналізу джерел та досліджень з історії Еламу та еламітів, їхнього критичного осмислення на фоні нових відкриттів у сфері дослідження еламської історії, культури та мови. По-третє, саме зараз, у часи, коли території, де кілька тисячоліть тому виникла високорозвинута месопотамська цивілізація та її складова - еламська культура, тобто Ірак та Іран, або опинилися в міжнародній ізоляції, або перебувають у стані кровопролитної війни, ставши обєктом політичних, економічних та геополітичних інтересів великих держав, необхідно докладати всіх зусиль для поширення обєктивних знань про давню культуру й цивілізацію народів, що з найдавніших часів населяли територію цих країн, щоб народи світу глибше пізнали витоки світової культури й цивілізації та змогли визначити роль найдавніших культур Сходу в становленні світової цивілізації у порівнянні з своїми власними культурами. Ще не створено окремих наукових праць, присвячених етногенезу та етнічній історії Еламу, хоча окремі питання, повязані з даною тематикою, неодноразово ставилися вченими, які досліджували соціально-економічну та політичну історію Еламу, його мову й культуру, а також історію сусідніх з Еламом історичних областей - Дворіччя, Мідії, країн Центральної Азії, Кавказу, ранні етапи історії, мову та культуру Стародавнього Ірану. Мета та завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу спеціальної літератури та відомих науці джерел якомога обєктивніше висвітлити процес етногенезу та етнічної історії еламітів, одного з найдавніших відомих історії народів світу, народу, якому приділяється чимало уваги у Біблії; визначити фактори, що сприяли етногенезу еламітів; визначити тип еламської етнічної групи (етнос, протоетнос, етнікос тощо), фактори, що сприяли збереженню еламської етнічної групи протягом кількох тисяч років, охарактеризувати причини зникнення еламітів, тобто, їх аріанізації (іранізації).Поряд з гіпотезами про можливу спорідненість еламської мови зі стародавніми «азіанічними» мовами, що залишили дуже мало слідів своєї лексики і граматики для сучасної науки (касситська, луллубійська, кутійська, протохеттська (хаттська), етруська тощо), тривалий час найбільш поширеними були концепції Я. Дьяконов висунули концепцію про спорідненість еламської мови з дравідськими завдяки значно більшій схожості між еламською мовою та дравідськими, у порівнянні з мовами інших спільнот, у системі займенників, відмінкових закінчень та лексики, хоча щодо відсутності випадкових співзвучностей еламських та дравідських лексем І.М. Існують періоди довжиною в декілька століть, відносно яких не знайдено жодної писемної памятки як еламською мовою, так і мовами сусідів еламітів - шумерів, аккадців, хурритів тощо для характеристики еламської етнічної історії, а ті джерела, якими володіють учені, не дивлячись на їхню чисельність, досить одноманітні і являють собою частіше або царські написи, або господарські документи. Автором роботи була висловлена його власна гіпотеза, чому саме шумерську назву Еламу - NIM «високий» було дано Еламу, не дивлячись на те, що його політичним, культурним та економічним осередком була Сузіанська рівнина з центром у місті Сузи, хоча Шумер оточували інші гірські місцевості, які не мали в шумерській мові назви «високий», «височина». Не дивлячись на схожість у природно-географічних умовах між Еламом та Месопотамією, культурою та релігійними віруваннями населення цих областей, шумери та семіти, що жили у Дворіччі, вважали еламців ворогами, оскільки останні жили поза річковою долиною Тігру та Євфрату, де консолідувалася шумеро-семітська етнокультурна спільнота, яку необхідність спільного освоєння долин Євфрату і Тігру та створення єдиної ефективної іригаційної системи змусили об»єднатися, не дивлячись на мовні та культурні відмінності.

Основний зміст роботи