Етнічні особливості концептуалізації дійсності мовами європейського культурного ареалу - Автореферат

При цьому субєкт пізнання розглядається як мовна особистість, сформована в певному соціокультурному ареалі, яка є носієм національно-мовної картини світу, що відбиває специфічні риси етнічної культури і ментальності на тлі універсального логіко-поняттєвого мисленнєвого „каркасу” людства. Значним поступом у створенні цілісної концепції мовного значення стало його вивчення крізь призму явища концептуалізації - способу узагальнення людського досвіду, що обєктивується структурою, значенням, функціональним модусом вербалізованих концептів (М. Розгляд культурно маркованих явищ лексико-фразеологічного мовного рівня як носія культурної інформації крізь поняття сенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної і морально-ціннісної концептуалізації дійсності на матеріалі різно структурних (української, російської; англійської, італійської) мов відповідає настановам сучасних зіставних когнітивних і лінгвістично-культурологічних студій щодо опрацювання проблем лексичної семантики в антропоцентричному руслі. Мета дисертаційного дослідження полягає у відтворенні етнічно-специфічних рис національної ментальності на основі вивчення універсальних та ідіоетнічних особливостей концептуалізації дійсності, втілених в одиницях лексико-фразеологічного рівня української, російської, англійської та італійської мов. Матеріалом дослідження слугують лексичні і фразеологічні одиниці, що містять у своїй семантиці національно-культурний компонент, репрезентують різні види мовної концептуалізації і багатовимірно характеризують людину як єдність фізичного, соматичного і духовного начал: - співвідносні мовні одиниці різної прототипової приналежності, що виражають ідею „житла”, „місця проживання” в різних лінгвокультурах і повязані із логіко-поняттєвою концептуалізацією дійсності;У першому розділі „Методологічні підходи до дослідження семантики культурно маркованих номенів у контексті постулатів антропоцентричної парадигми в мовознавстві” висвітлюються теоретичні передумови становлення антропоцентричної парадигми у лінгвістиці, аналізуються сучасні підходи до вивчення національно-мовних картин світу, визначаються головні методологічні підходи до дослідження семантики етноспецифічних номенів у світлі культурологічно-когнітивного трактування мовних фактів. Важливим фактором, що активізував міждисциплінарні дослідження на стикові лінгвістики з гуманітарними та природничими науками, став розвиток когнітивізму (науки про знання і пізнання, згідно з яким ментальна діяльність людини інтерпретується як ефективний механізм отримання, накопичення й обробки знань про світ). Усвідомлення того факту, що інформація, яка використовується при декодуванні текстів, не обмежується знанням тільки мови, а й включає знання про світ загалом, соціальний і культурний контексти, зумовило становлення лінгвістичної когнітології. Вежбицької, ми дотримуємося тлумачення національно-мовної картини світу як складного феномену, що створюється за участю всіх рівнів мовної системи, проте лексико-фразеологічний рівень мови визнається пріоритетним щодо маніфестації в мовній тканині культурно детермінованої інформації. Етнічні особливості концептуалізації дійсності в цілісній роботі її сенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної та морально-ціннісної складових обєктивуються в культурно забарвлених одиницях лексико-фразеологічного рівня національних мов, „наділяють” матеріалізований у словесній формі концепт ідіоетнічними ознаками, що відображають національно-культурну специфіку мовної свідомості індивіда - члена соціально-етнічної спільноти.У дисертації визначено та проаналізовано етнічні особливості явища концептуалізації, обєктивовані в культурно маркованих одиницях лексико-фразеологічного мовного рівня, спрямованих на експлікацію національно-специфічних рис ментальності носіїв української, російської, англійської та італійської лінгвокультур. Спираючися на когнітивне тлумачення значення як ментальної синкретичної структури та визнання провідної ролі когнітивного контексту, ширше - системи людських знань, у процесах первинного і вторинного семіозису, було здійснено спробу дослідити концептуальний простір культури, що існує в мовній свідомості етнічної особистості, в проекції на лексичні і фразеологічні одиниці національної мови. Оскільки етномаркована лексика не утворює реальної системи на вербально-семантичному рівні мовної особистості, а культурно значуща інформація розміщується квантами в лексичному континуумі національних мов, важливим результатом дослідження ми вважаємо визначення системних звязків, що повязують національно марковану лексику в єдиний концептуальний простір культури на когнітивно-тезаурусному рівні. Так, у межах нашого дослідження ми відстежили вплив культурного концепту privacy, релевантного для розуміння англійської ментальності, на формування етнічних особливостей поняття home; виявили паралелі між категорією ментальної сфери reason та категоріями морально-етичної сфери cunning і honesty в англійській лінгвокультурі; звязок італійсь

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ