Предикати онтологічного тлумачення моди як соціального феномена. Визначення етичних та естетичних детермінантів модних інновацій та комунікацій в тоталітарному та посттоталітарному просторі в контексті компаративістського та полісистемного підходів.
При низкой оригинальности работы "Етико-естетичні засади компаративістського та полісистемного дослідження модних інновацій та комунікацій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теорія моди може бути лише диференційною, тобто зазначеною в тому чи іншому культурно-історичному контексті, що відповідає тому чи іншому локусу метаантропологічної проблематики, тобто визначення онтології людського буття як культурного феномену і, зрештою, тих культурних практик, які визначають цю онтологію. Мода працює на короткій дистанції, онтологія моди визначається саме в рамках різних типів реальностей, тому визначення певних горизонтів моди або як феєрії коду, або як іншої структури - це одна із предикацій, або одна із тих номінацій, які допомагають побачити, що таке мода, але не визначають цей феномен як цілісність. Рубінштейн в рамках тих формульних схем, які є коридором мислення, чітко розділяє мета-реалістичні та ідеалістичні детермінанти визначення сутнього і пише: “Першим своїм ходом ідеалізм стверджує примат сутності над існуванням й абстрагується від існування, повязаного з життям, з дією, з потребою, захопленнями, матеріальністю; він знімає існування й перетворює сутність в образи, в ідеї. Тобто ми бачимо, що головними предикатами або методологічними засадами онтологічного тлумачення ставлення людини до світу є наявність свідомості й дії як фундаментальної характеристики людського способу існування в світі. Гайдеггер сказав дуже багато: дім буття є мова, мова не як натуральна мова, а мова як культурний фактор, як факт визначення в думці буттєвості людини, як фіксація в думці самої цієї буттєвості.
Список литературы
1. Басин Е.Я. “Гордиев узел” моды / Е. Я. Басин, В. М. Краснов // Мода: за и против. - М. : Искусство, 1973. - С.40-67.
2. Захаржевская Р. В. Мода и гуманизм / Р. Захаржевская // Мода: за и против. - М. : Искусство, 1973. - С.77-105.
3. Зомбарт В. Народное хозяйство и мода / В. Зомбарт. - СПБ.: Типография акц. общества Брокхауз-Ефрон, 1904. - 30 с.
4. Кантор К.М. Мода как стиль жизни / К. М. Кантор // Мода: за и против. - М. : Искусство, 1973. - С.141-204.
5. Куц Г.М. Феномен моди: онтологічний статус і філософсько-антропологічні засади: автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.04 / Г.М. Куц. - Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2003. - 16 с.
6. Лебон Г. Психология социализма / Г. Лебон. - СПБ.: Макет, 1995. - 544 с.
7. Легенький Ю. Г. Философия моды ХХ столетия / Юрий Григорьевич Легенький. - К. : КНУКІМ, 2003. - 300 с.
8. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - М. : Педагогика, 1973. - 424 с.
9. Серио П.О языке власти: критический анализ / Поль Серио // Философия языка: в границах и вне границ. - Харьков: Око, 1993. - Т.1. - С.37-53.
10. Тард Ж. Законы подражания / Ж. Тард. - М. : Издание Павленкова, 1892. - 372 с.
11. Толстых В.И. Мода как социальный феномен / В.И. Толстых // Мода: за и против. - М. : Искусство, 1973. - С.7-40.
12. Хайдеггер М. Время и бытие: пер. с нем. В. В. Бибихина. - М. : Республика, 1993. - 447 с.
13. Шандренко О.М. Віртуальні образи моди: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: спец. 26.00.01 “Теорія та історія культури” / О. М. Шандренко. - К., 2008. - 19 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
